Наприкінці грудня Державне агентство земельних ресурсів України презентувало Національну кадастрову систему, над створенням якої фахівці працювали понад 20 рокв. З цієї нагоди в Києві відбулася прес-конференція.

ПІД ЧАС зустрічі з журналістами голова Держземагентства Сергій Тимченко запевнив, що Національна кадастрова система почне впроваджуватися з 1 січня 2013 року. Цього ж дня набере чинності закон «Про Державний земельний кадастр».

Ці дві події вельми важливі для України, оскільки наша держава здавна вважається аграрною. Фахівці стверджують, що близько 25% всіх чорноземів світу сконцентровані у нас. Проте саме земельне питання в нашій країні дотепер вважається чи не найсекретнішим. Отримати бодай якусь інформацію про земельні ділянки теж саме, що дістати доступ до державної таємниці. Зробити це можна лише у двох випадках: перший – дати хабара чиновнику, а другий – самому стати чиновником і взяти під охорону земельну таємницю.

Зі слів Сергія Тимченка виходить, що чиновницькому свавіллю тепер покладено край. У рамках Національної кадастрової системи запускається публічна кадастрова карта. А це значить, що тепер будь-хто з нас через Інтернет може отримати потрібну інформацію про всі земельні ділянки в межах України. Вона, зокрема, містить дані про розмір земельних ділянок та їх межі, місце розташування, форму власності, цільове призначення, якість ґрунтів.

Питання «навіщо це потрібно?» більш ніж риторичне. Хоч і повільно, але наша країна таки просувається до земельного ринку. І тому вже зараз треба готуватися до можливих операцій з купівлі-продажу земельних ділянок.

Зрештою, навіть за наявного земельного мораторію відбувається рух землі. Земельні ділянки передаються у спадок, даруються, здаються в оренду. І кожному власнику землі важливо знати, яким капіталом він реально володіє, як ліпше ним розпорядитися, аби бажані гектари дали якомога більше прибутку.

Доступ до бази даних отримають нотаріуси, комерційні банки, які здійснюють кредитні операції, іпотечні заклади, організації, які проводять землевпорядні роботи. Вміщеною у неї інформацією можуть скористатися й відомства, які опікуються містобудуванням, водними та лісовими ресурсами.

У цьому сенсі Україна не виглядає першопрохідцем. Скоріше навпаки – ми виявилися в числі останніх європейських країн, які наважилися на створення системи Державного земельного кадастру.

Судячи з усього, Сергій Тимченко належить до числа людей, для яких навіть недоліки за певних обставин можуть перетворюватися на переваги. Під час прес-конференції він сказав, що така наша «кадастрова» непоспішність» у підсумку зіграла позитивну роль. Вибудовуючи систему Державного земельного кадастру, Україна змогла якнайкраще скористатися досвідом інших країн та послугами ліпших закордонних експертів.

Створення системи Державного земельного кадастру відбувалося за сприяння Світового банку. На виконання відповідних робіт, що здійснювалися у рамках Проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру», було витрачено близько 50 млн. доларів. Лише проведення аерофотозйомки на площі понад 60,2 млн. га, створення ортофотопланів та індексних кадастрових карт коштувало 23,6 млн. доларів.

Значних коштів потребувала робота, пов’язана зі створенням програми та закупівлі необхідного обладнання. Його, зокрема, потребували 672 регіональних офіси, які вже облаштовані спеціальними каналами зв’язку. За сприяння Світового банку також облаштовані основний та резервний центри обробки інформації.

Натепер, зазначається у поширеному серед журналістів прес-релізі, Держземагентство переводить усю документацію в цифровий та електронний вигляд. Йдеться не лише про ту інформацію, яка надходить зараз, а й ту, яка була зібрана раніше і до останнього часу зберігалася на паперових носіях.

Ця робота вважається надто важливою. Зрештою, це визнають і закордонні експерти. За їхніми оцінками, роботи по створенню системи Державного земельного кадастру та його інфраструктури складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. Здебільшого зусилля спрямовуються на збір та систематизацію інформації.

Цю обставину врахував український уряд і тому виділив на цей вид діяльності 30 млн. грн. На переконання фахівців Держземагентства, ці гроші дозволять прискорити наповнення Національної кадастрової системи необхідними даними.

Діяльність представників Держземагентства щодо наповнення даними Державного земельного кадастру високо оцінили міжнародні експерти. Серед них називають і директора Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

Втім, робота на цьому не завершується. Голова Держземагентства запевнив, що у подальшому Україна піде шляхом світової практики, коли на базі земельного кадастру вибудовується національна система геопросторових даних. Тобто, на кадастр накладатиметься інформація про надра, комунікації і мережі, будівлі, водні та лісові ресурси тощо.

Сергій Тимченко не ідеалізує нинішню Національну кадастрову систему. Він не виключає, що вже найближчим часом будуть виявлятися певні помилки, які доведеться виправляти по ходу.

Такої можливості не виключають й інші експерти. Так, менеджер просвітницьких кампаній Проекту USAID «АгроІнвест» Марина Зарицька в ексклюзивному інтерв’ю сказала: «Під час переходу від старої системи обліку земельних ділянок до нової Національної кадастрової системи для вразливих верств населення і, в першу чергу, для українських селян можуть виникнути проблеми у визнанні та оформленні прав на землю. Розуміючи це, Проект «АгроІнвест» планує об’єднати зусилля своїх фахівців та юристів громадських організацій, які працюють у кількох областях. Завдяки цьому сільські жителі зможуть отримати необхідну інформацію та знання, що допоможе їм відстояти свої земельні права ще до початку повноцінного функціонування Національної кадастрової системи. Зокрема, ми підтримаємо громадські організації, які проводять серед селян широку роз’яснювальну роботу і, понад усе, серед тих власників ділянок, які найчастіше стикаються з труднощами в реєстрації права на землю, отриманні кадастрового номера земельної ділянки та передачі її в оренду на прийнятних для них умовах».

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань.