Декларація 

громадської організації 

«Країна Ліберальна»

 За що ми?

Ми, прихильники ліберального устрою суспільства, вважаємо, що:

1. Держава це об'єднання громадян, яке має захищати життя і власність людей, що проживають на її території, забезпечувати порядок і законність, а також надавати послуги, які громадяни їй доручать. Держава не має права регулювати відносини всередині родини, бізнесу, об'єднання громадян, нав'язувати суспільству не замовлені послуги.

2. Всі громадяни рівні у своїх правах та обов'язках. Дискримінація громадян України державою з будь-яких підстав (статі, віку, походження, культури тощо) незаконна і неприпустима.

3. Кожна людина має право на себе, на вибір своєї долі, на власність, на результати своєї праці. Ніхто, включаючи державу, не може насильно перешкоджати людині в його виборі. Кожна людина, реалізуючи свої права, зобов'язана не порушувати прав інших людей.

4. Державний апарат (чиновники) - технічні виконавці державних функцій. Вони не можуть приймати самостійні рішення, нормативні акти, що мають обов'язкову дію за межами самого апарату.

5. Регулювання окремих сфер життя і діяльності має здійснюватися учасниками діяльності через механізм самоорганізації. Залучення держави можливе лише за бажанням самих учасників.

6. Ліберальній системі устрою суспільства найкращим чином відповідає парламентська республіка і англійська система прецедентного права. Конкретна реалізація політичної і правової системи може бути й іншою, залежно від домовленості громадян.

Учасники об'єднання сприймають вищенаведені принципи як ідеал суспільного устрою і кінцеву мету своєї діяльності і усвідомлюють, що в даний час суспільство не готове до повного сприйняття такого громадського порядку. Необхідною підготовкою повинен бути досвід життя в умовах політичної та економічної свободи та приватної власності.

Встановлення і вкорінення свободи і права власності в Україні є наша першочергова мета.

Але й сьогодні є чимало сфер життя, в яких державне втручання надмірне, самі громадяни цілком ефективно регулюють свої відносини без участі чиновників.

Ми також констатуємо, що функції держави сьогодні не тільки надлишкові, але і не вірно розподілені, в результаті чого чиновники виконують функції господарів держави, на свій розсуд розпоряджаються інструментами державної влади. У той же час життя і власність громадян, їх права та законні інтереси не захищені і, більше того, часто саме представники влади є їх найбільшими порушниками.

Ми виходимо з того, що держава повинна захищати людину і її працю, а не заважати їй жити і працювати.

У цьому зв'язку учасники об'єднання відстоюють такі першочергові цілі, які б дозволили лібералізувати всі сфери життя суспільства, звільнити громадянина України від формальних і неформальних обмежень, забезпечити вільний розвиток людини та суспільства.

I. Державний устрій

1. Забезпечення реального поділу влади. Існуюче всевладдя виконавчої влади може бути змінено лише її істотним зменшенням і демонтажем ієрархічної вертикалі.

- Функції нормотворчості, управління держвласністю, дозвільна діяльність і контроль повинні бути розділені;

- Функції контролю повинні бути максимально передані громадським об'єднанням зацікавлених осіб або комерційним структурам;

- Пожежні, санітарні та інші інспекції повинні бути розпущені, їх функції виконувати суб'єкти ринку на комерційній основі.

2. На даному етапі вважали б за доцільне за зразком багатьох європейських країн, зокрема Німеччини, мати 2-х палатний Парламент, нижня палата якого обиралася б на основі рівного, прямого виборчого права всіма громадянами країни, а верхня - обласними радами на основі рівного представництва від кожної області. Нижня палата забезпечувала б діяльність Уряду і регулювання економіки, верхня регулювала б роботу правозастосовчої системи (з судами включно). Верхня палата обирала би Президента, який би керував її діяльністю та виконував представницькі функції.

Судова гілка влади не повинна залежати чи призначатись іншими гілками, а мати власне джерело легітимності.

3. Виборча система при виборах до Парламенту або обласних рад - пропорційна система з відкритими списками, що дає можливість громадянам голосувати за конкретного кандидата від партії, а партіям - отримувати стільки кандидатів, скільки голосів за них було подано. Вибори до місцевих рад - мажоритарні округи з висуванням кандидатів будь-якими об'єднаннями громадян.

4. Розвиток місцевого самоврядування. Делегування повноважень має бути скасовано, якщо державна влада комусь доручає виконання своїх функцій, вона це виконання повинна замовляти і оплачувати. Місцеве самоврядування повинно мати чіткі, стійкі і заздалегідь відомі джерела фінансування.

5. Перебудова і деполітизація державної служби. Доходи і видатки державного чиновника повинні декларуватися. Інші джерела витрат, крім легальних доходів чиновника та членів його родини, так само як витрати, не підкріплені легальними доходами, повинні тягти за собою позбавлення державної посади, рангу, вислуги років та стажу держслужби.

6. Виконавча влада, її органи і представники не можуть бути джерелами норм права. За дії чиновників поза затверджених норм і правил, порушення цих установлень, висунення додаткових вимог, не заснованих на законі, повинна каратися кримінальною відповідальністю.

Зокрема, повинні бути скасовані всі норми, встановлені постановами КМ або Наказами по міністерствах, відомствах.

II. Соціально-економічна сфера

7. Захист власності. Будь-яка власність, якою суб'єкт права легально володіє протягом 3-х і більше років, є законною. При наявності порушення оформлення органи влади повинні виправити порушення самостійно. Виявлені після цього терміну порушення в процедурі придбання можуть бути підставою для цивільного чи кримінального переслідування порушників, відшкодування можливих збитків, але не можуть вплинути на належність об'єкта власності. Це правило усуне можливість більшості актів рейдерства.

8. Скорочення видів діяльності, що вимагають обов'язкової сертифікації, ліцензування чи іншого виду дозволів до 20-30 найбільш небезпечних для суспільства. Безпека і професіоналізм у всіх інших видах діяльності повинен підтверджуватися авторитетним суб'єктом ринку і тільки за бажанням самого виробника товару / послуги.

9. Докорінну перебудову відносин платників податків з контролюючими органами. Бюджет наповнює платник податків, а не податковий чиновник. Роль чиновника - допомогти платнику податків правильно застосувати норми права.

Це, зокрема, означає:

- Скасування поняття «податкового агента». Стягувати податки, контролювати, розраховувати, перераховувати - обов'язок податкових чиновників і не повинен перекладатися на суб'єктів ринку;

- Перевірки платників податків повинні бути чітко обмежені за тривалістю та частотою, залежно від кількості працюючих, навіть при наявності підстави для додаткових перевірок. Підстави для додаткових перевірок повинні бути ясно сформульовані так, щоб їх можна було оскаржити в суді;

- Не засновані на законі вимоги податкових чиновників повинні тягти кримінальну відповідальність за позовом платника податків.

10. Зменшення загального перерозподілу ВВП (з урахуванням бюджету, ПФ та інших інструментів) до 30%, а в подальшому, до 25% (в даний час більше 50%).

11. Невідкладне введення накопичувального пенсійного страхування для всіх нині працюючих. Поступове щорічне зменшення суми відрахувань до солідарної системи пенсійного страхування і, в перспективі, закриття нині існуючого ПФ. Його зобов'язання, що залишилися, а також пенсійне забезпечення тих, хто не накопичив необхідної суми до досягнення непрацездатного віку, поступово перекладаються на держбюджет. Борг перед попереднім поколінням повинен виконуватися за рахунок усіх доходів суспільства, а не тільки зарплат працюючих.

12. Кожен, хто працює, сам перераховує кошти до ПФ, роботодавець може лише допомогти йому в пошуку фонду та переказ коштів.

13. Невідкладно усунути перекіс у співвідношенні звичайної та спеціальної державної пенсії. Якщо держава виплачує державну пенсію чиновникам середньої руки в 5-10 разів вищу, ніж інженерам, лікарям, вчителям, воно виділяє чиновників у вищу касту, чим порушує основні конституційні принципи.

14. Поділ держмонополій (Укрзалізниця, Нафтогаз і т.д.) за видами бізнесу. Поступова приватизація підприємств, що виділилися. Природні монополії (труба, ж / д полотно) на першому етапі може бути перетворене в казенне підприємство, яке функціонує під контролем учасників ринку. У перспективі повинно бути знайдено технічне рішення, що дозволяє і їх приватизацію.

15. Приватизація всіх підприємств, що залишилися у держави, крім монопольних об'єктів інфраструктури, які на першому етапі повинні бути перетворені на казенні підприємства. Максимальне залучення до процесу приватизації іноземних підприємств - лідерів у своїх галузях.

16. Поступова (у міру готовності суб'єктів ринку) приватизація об'єктів інфраструктури. Не можна терпіти ситуацію, коли об'єкти до Євро-2012 будує держава за бюджетні кошти через не готовність допустити в інфраструктуру приватного інвестора. Це помилка, коли держава будує термінал зрідженого газу або електричку на Бориспіль.

17. Скасування всіх перешкод на шляху купівлі-продажу землі. Спрощення процедури продажу, максимальне усунення з неї чиновників. Екологічні обмеження можуть бути на землекористування, але не на власність.

18.  Створення відкритих реєстрів прав власності. На кожен об'єкт власності повинен бути 1 правовстановлюючий документ із зазначенням у ньому всіх транзакцій, обмежень. Їх реєстрація повинна проходити в одному місці. Всі ці дані повинні бути у відкритому доступі. Кожен об'єкт власності повинен мати свого власника. Власник несе всю повноту відповідальності за шкоду, яка його власність завдає іншим громадянам.

19. Обслуговування ЖКГ суб'єктами ринку на конкурентній основі. Приватизація об'єктів комунальної енергетики. Створення при кожному будинку організації власників, яка виступає замовником комунальних послуг. Раніше побудовані будинки повинні бути захищені від претензій контролюючих органів, чиї вимоги повинні бути адресовані попереднім власникам цих будівель.

20. Монетизація пільг. Перефразований пункт №20: Пільги, що надаються державою соціально незахищеним громадянам, повинні бути радикально переглянуті і переведені в грошову форму. Люди повинні отримувати гроші, які їм дозволять оплачувати товари та послуги так саме, як іншим громадянам. Пільги держчиновникам та бюджетникам безглузді, адже і пільги, і зарплату їм сплачує держава. Зарплата бюджетника повинна дозволяти йому сплачувати за потрібні товари та послуги. Потрібен єдиний реєстр пільговиків с вказівкою підстави пільги та сплаченої з бюджету суми.

21. Корупція - результат завищених повноважень чиновників, відсутність у них відповідальності за неправомірну поведінку, відсутність громадянського суспільства. Тільки підвищуючи прозорість прийняття рішень, зменшуючи права і можливості чиновників, дезінтегрувавши вертикаль державної влади, можна домогтися, щоб корупція перестала бути системним фактором українського життя, перетворившись на особливість моралі окремих людей (як це відбувається в європейських країнах).

Державні закупівлі - тільки на основі електронних тендерів. За порушення цієї вимоги - карна відповідальність.

22. Комерційна медицина і пов'язане з нею медичне страхування повинні стати нормою нашого життя. Безкоштовна медицина може бути збережена в декількох означених суспільством галузях, наприклад, ургентна і дитяча (до 6 років) медицина, які в такому випадку повинні фінансуватися в повному обсязі і контролюватися суспільством.

23. Держава повинна задавати стандарти освіти, необхідні для отримання диплома державного зразка. Держава не повинна втручатися у творчий педагогічний процес, обтяжувати педагога масивами звітної документації, диктувати методику або мову навчання. У той же час, активне володіння державною мовою по вивчених предметах має бути продемонстровано для отримання диплома державного зразка. Необхідно розвивати систему приватної освіти, як середньої, так і вищої.

24. Для реалізації громадського контролю за використанням державних вкладень в системі освіти та охорони здоров'я пропонується керівників районних ланок (райвно, райздрав) обирати населенням даного району.

III. Правозастосовча система

25. Судова система повинна бути перебудована. Суд присяжних повинен визначати винність по всіх  як кримінальних, так і цивільних справах. Відкритий реєстр всіх судових рішень має бути в прямому доступі.

26. Функції Прокуратури повинні бути істотно урізані, і зводитися до підтримки державного обвинувачення.

27. Функції омбудсмена повинні бути істотно розширені, і включати загальний нагляд за законністю у правозастосовчій системі, який в даний час здійснює Прокуратура.

28. Слідство має бути виділено в окремий слідчий комітет, керівництво якого призначається за спеціальною процедурою.

29. МВС має стати цивільним відомством, порядок на місцях повинні підтримувати органи правопорядку, які призначаються місцевою громадою. Глава органу охорони порядку району повинен обиратися населенням району.

IV. Міжнародні відносини

30. Україна є частина європейського співтовариства і повинна ставити за мету увійти в інститути цієї спільноти, в першу чергу, ЄС. Слід при цьому враховувати, що норми і регламенти ЄС розраховані на більш високий рівень соціального розвитку, ніж досягнуто нині в Україні, а рівень бюрократії в ЄС перевищує межі, прийнятні для лібералів. Тим не менш, у даний час Україна істотно відстає від ЄС за технічними, економічними і соціальними показниками. Система державного устрою, рівень правозастосування, відкритість державних процедур там знаходяться на більш високому, ніж в Україну рівні. Виходячи з цього, перспектива членства в ЄС є потужним стимулом для економічного, суспільного, технічного прогресу країни.