Відібрати у всіх і нікому нічого не дозволити - от і всі антикризові заходи. Перша програма Азарова у 2010р. була майже такою самою.

Новий український Уряд, що прийшов в результаті Майдану, ухвалив перші антикризові рішення. ВР прийняла закони про зміни у бюджет на 2014р. та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Якщо коротко, то нові закони зменшують видатки державного бюджету, збільшують податки (акцизи), скорочують пільги та виплати. Чи було це потрібно? Так, обов’язково.

Адже той державний бюджет, що був прийнятий на початку року ще минулим Урядом:

- по-перше, мав дефіцит 71.5млрд.гр. на які практично не було джерел покриття;

- по-друге, закладені в бюджеті доходи в розмірі 395.3млрд.гр були завищені і не могли бути отримані.

Для прикладу, у 2013р. перший прийнятий бюджет передбачав отримання доходів у розмірі 362.8млрд.гр, потім ця сума неодноразово коректувалась, а насправді бюджет отримав 339.2млрд.гр, тобто -23.6млрд.гр. Та більше, у 2013р. у бюджет було отримано доходів на 7млрд.гр менше, ніж у 2012р. Які були підстави вважати, що у 2014р. можна буде отримати більше? Новий Уряд порахував, що доходи бюджету 2014р. були завищені аж на 44.1млрд.гр. Тобто, фактичний дефіцит мав складати 115млрд.гр, або чверть видатків. Це нереальний бюджет не мав права на існування.

Тому Уряд, по-перше, скоротив доходи державного бюджету з 395.3 до 372.9млрд.гр, тобто на 22.4млрд.гр, по-друге, скоротив видатки з 462.2млрд.гр до 436.8млрд.гр, тобто на 25.4млрд.гр, в результаті дефіцит скоротився на 3млрд.гр, не 71.5, а 68.5млрд.гр. Але доходи бюджету стали більш реальними. Щоб цього досягти Уряд скоротив фінансування ряду проектів, пільг та виплат, і, відповідно, запровадив нові податки, або збільшив старі.

З бухгалтерської точки зору це зрозуміло і вірно. Але економіка – це не бухгалтерія, вона вивчає не цифри, а людські відносини в процесі виробництва та розподілу благ. З цієї точки зору, коли Ви у когось забираєте через зменшення бюджетного фінансування, треба комусь додати через зменшення податків, спрощення в роботі. Ви збільшили тарифи, прибрали пільги? Дайте можливість цій людині (або її дитині, онуку) більше заробити. А коли в одних відбирають через зменшення пільг та виплат, а у інших – через збільшення податків, і нікому нічого не полегшують, такі дії не можуть дати нічого доброго.

За рахунок чого зменшили видатки на 25.4млрд.гр.?

Скорочення адміністративних витрат. Розкішне життя можновладців викликало справедливе обурення. Так, передбачено скоротити на 10% чисельність працівників центральних та місцевих органів державної влади, у т.ч. силових структур.

Скасована виплата 10 посадових окладів депутатам, суддям, прокурорам при виході на пенсію. Сама пенсія у колишніх держслужбовців зменшиться з 80% до 70% від зарплати, з якою сплачувався єдиний внесок на соціальне страхування. Між іншим, громадяни при стажі у 40 років отримували пенсію у 54% від своєї зарплати. Мінфін зауважує, що реалізація цієї норми стосуватиметься 3328 осіб та дасть можливість скоротити видатки Державного бюджету України на виплату пенсій до кінця 2014 року на суму близько 10,7 млн. гривень.

Фінансування з бюджету санаторіїв Апарату ВР та Управління справами Президента зменшується на 13.5млн.гр., мешканцям державних дач у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці доведеться сплачувати 100% плати за користування ними, що зменшить видатку бюджету на 3.1млн.гр. Це корисні заходи, але вони дають бюджету десятки мільйонів гривень, а бюджет потребує десятки мільярдів.

Головне джерело бюджетних видатків – це соціальна допомога. На неї прийшлися основні скорочення.

Серед багатьох пільг, що їх гарантує українське законодавство, є такі, що надаються без обмежень по доходах пільговиків. Так, наприклад, для багатьох категорій громадян надається сплата комунальних послуг, аренда приміщень т.ін., якщо пільговик працює у сільській місцевості. Працівникам, у т.ч. колишнім ряду силових структур надавалася знижка з оплати транспорту та комунальних послуг. Тепер всі пільги будуть надаватися тільки при невисоких доходах.

Були зменшені видатки на підтримку економіки. Відмова від збільшення статутного фонду НАК «Енергоатом» зберегла 1.6млрд.гр., 2.4млрд.гр не будуть виділені на будівництво нових шахт, 135млн.гр. – на національні проекти (їх також вирішено не фінансувати).

Підтримка вугільних підприємств зменшилась на 1.1млрд.гр – до 12.2млрд.гр. Прем’єр Яценюк публічно сказав, що з 13млрд. для вугільних шахт 10 розкрадається. І чомусь залишив 12. Не пояснивши, за чий рахунок  він зменшив мільярд, шахт чи розкрадачів? L

Зменшено фінансування ряду медичних програм. 70млн.гр. не отримає центр дитячої хірургії на медичне обладнання, 625млн.гр. – служба екстреної медичної допомоги на придбання автотранспорту і 185млн.гр. на ліки. 50млн.гр. не отримає Донецьк на будівництво лікарні швидкої допомоги. Лікарі, що надають первинну медичну допомогу, не отримають 150млн.гр. надбавок. Зупинено ще кілька медичних проектів на сотні мільйонів гр..

Спорт вищих досягнень недоотримає 110млн.гр., програма «Питна вода» - 148млн., програма «Доступне житло» - 100млн.гр. Заплановані і інші подібні скорочення.

На 2014р. не заплановано підвищення мінімальної зарплати та межі малозабезпеченості. Мінімальна зарплата весь рік буде складати 1218гр. (передбачалося її підвищення до 1250 та 1301гр з 1 липня та 1 жовтня відповідно), межа малозабезпеченості для працездатних залишається  1218гр, для непрацездатних – 949гр. Це збереже бюджету ще 1.9млрд.гр.

Який висновок з цих скорочень витрат? Більшість з них необхідні і навіть корисні, але не досить радикальні. Влада розуміє, що в багатьох витратах більше корупції, аніж користі, і все одно залишає старі практики.

Дивує форма скорочення витрат на медицину. Фахівці давно кажуть – треба скорочувати кількість бюджетних закладів. А ті, що залишаються, забезпечувати всім необхідним. Натомість робиться навпаки. ВР майже в перший день після зміни влади прийняла закон про заборону закривати лікарні. В результаті в країні тисячі лікарень, що працюють як готелі, не надають потрібної допомоги, заради заповнення ліжок утримують хворих, яким не потрібна госпіталізація, обстеження продовжуються тижнями та місяцями. І на все це йдуть податки, які не дають працювати економіці. Замість закриття зайвих лікарень, впровадження просунутих способів обстеження, влада економить зменшуючи і без того малу зарплату персоналу та відмовляючись від технічного переоснащення.

Ще один резерв – освіта, яка забирає найбільше коштів бюджету після соціальної сфери. Так, у 1990-му році на 7132т. учнів в нас було 21800 шкіл, тобто 327 учнів на школу. 

В 2013р. кількість учнів зменшилась до 4204т (на 42%), а шкіл - лише до 19300 (на 11%). Тобто 218 учнів на одну школу.

Це безглузді видатки і неякісна освіта. 

Кількість студентів у 1990г. була 881т., в 2013 – 1723.7. тобто зростання в 2 р. при зменшенні населення. Кількість аспірантів зросла з 13374 до 31482. - в 2.35р, 90% за рахунок бюджету. Хтось вірить, що в нас так посилилась наука?

Закриття шкіл, в яких недостатньо учнів, немає кваліфікованих викладачів, припинення бюджетного фінансування магістратур, в яких немає фахівців (які працюють як радянський 5-й курс), факультетів, що не дають знань, доведення питомої кількості шкіл, студентів, аспірантів хоча б до рівня 1990р., радикально зменшило б видатки бюджету і дозволили б покращити фінансування тих, що залишилися.

Майже в кожній з десятків тисяч шкіл та лікарень відбувається своя невеличка корупція. В силу незначущості про неї не пишуть у ЗМІ, вона не цікавить громадськість. Але помножена на десятки тисяч вона дає цифри співставні з Нафтогазом чи митницею. І кожен директор уразливий, тому вимушений виконувати будь-які, у т.ч. політичні забаганки місцевої влади – на виборах, мітингах та ін.  Уряд, судячи з декларацій, все це розуміє. Але нічого не змінює.

Друга сторона антикризових реформ – збільшення податків.

Уряд приклав зусилля, щоб це збільшення напряму торкнулося тільки «багатих». Але насправді, більшість заходів погіршить життя середньому класу і неминуче збільшить корупцію.

Запроваджується податок на «пасивні доходи» найбільш розповсюджений з яких – банківський депозит. Податок починає братися, якщо сума отриманих процентів на рік перевищує 17 прожиткових мінімумів працездатної людини. На 2014р. це 20706гр. Якщо Ви отримали менше відсотків, податок сплачувати не треба. Якщо більше – на суму перевищення нараховується податок в розмірі 15%. При сумі отриманих за рік процентів від 236т.гр. передбачено ставка податку – 20%, більше 500т. - 25%.

Вводиться податок на пенсії що перевищують 10000гр на місяць – в тих розмірах, що й на зарплату. Повертається збір у пенсійний фонд в розмірі 0.5% при покупці валюти (і в готівковій, і в безготівковій формі). Уряд планує отримати від цього збору додатково 9.1млрд.гр.

Зменшення неоподатковуваного імпорту товарів, що переміщуються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях з 300 до 150Євро на думку Уряду дасть додатково 300млн гр.

Ліки, які раніше постачались без ПДВ, тепер будуть окладатися цим податком по ставці 7%.

Збільшились акцизи, плата за воду, за землю, за користування надрами, екологічний збір, збір за радіочастоти, цільова надбавка до ціни газу. Фактично збільшується фіксований сільськогосподарський податок (за рахунок індексації на інфляцію).

Скасоване зменшення ПДВ до 17% та на прибуток підприємств – до 16%, яке було закладене ще при прийнятті Податкового кодексу. Ставки податку залишились 20% та 18% відповідно. 

Акциз при реєстрації автомобілів з об'ємом двигуна більше 1000м3 збільшився у 2 рази. Збір за першу реєстрацію збільшується для всіх транспортних засобів.

Акциз на 1л.спирту у 2013р. був 49.49гр, а зараз став 70.53гр., на 1000шт. цигарок з фільтром був 173.2гр, став 216.5гр та т.ін.

Це добре, поповнювати бюджет за рахунок «згубних звичок»?

Наприклад, Ви купуєте пляшку горілки 0.5л вартістю 36гр. У 2013р. в цій ціні було 6гр. ПДВ та 10гр. акцизу. А виробник, продавець, транспортник ділили між собою інші 20гр. Акциз вже підвищувався з початку року ще минулою владою. Зараз підвищився знову. Після цього при ціні пляшки в 42гр. ПДВ становитиме 7гр , акциз 14гр., виробник, продавець та транспортник отримають 21гр. Фактично на кожній пляшці покупець віддасть бюджету на 5гр. більше. Аналогічна ситуація по цигаркам, пиву та ін.

Прем’єр Яценюк виступаючи у ВР, сказав «за нашими оцінками 30 відсотків  горілки, яка виготовлялася - це горілка,   з якої не сплачувалося ні копійки акцизу, ні копійки податків, це все ліва горілка». І який висновок робить Уряд? Він ще збільшує акциз. Адже чим більше різниця між легальним та «лівим» продуктом, тим більше спокуса уникнути оподаткування, тим більше в цю сферу приходить шукачів легких грошей. А державний апарат в країні слабий і не скоро ще достатньо посилиться. Саме тому треба прибирати спокуси корупції, а не підживлювати. Можливо, якщо б акциз зменшити, третина лівої горілки легалізувалась би і бюджет ще б виграв?

Це добре – обкладати податком відсотки з великих депозитів?

Що стимулює цей захід? Не тримати багато грошей в наших банках? Ще б було зрозуміло, якби обкладалися високі ставки проценту. Наприклад, більше 15% річних у гривні, більше 9% у валюті. Хоч якийсь сенс би був.

В 2 рази збільшився податок на радіочастоти. Це подорожчання мобільного зв’язку для всіх, зовсім не тільки для багатих.

На 10% збільшився збір на використання води, що входить до складу напоїв, їх також споживають всі.

Збір на купівлю валюти зробить валюту ще дорожчою.

Адже якщо сьогодні Ви купуєте 100$ і сплачуєте банку, наприклад, 1050гр, то тепер Ви додатково сплатите 5.25гр до Пенсійного фонду. Для імпортерів, що купують валюту у великій кількості, це буде велика сума, яку в кінцевому рахунку сплатить покупець – весь імпорт додатково подорожчає на 0.5%, які підуть до ПФ.

Техніку з західних Інтернет-магазинів на суму до 300Євро виписує середній клас, а не олігархи. Обкладення її податком – удар по них.

Підприємці нарікали не стільки на розмір податку, скільки на процедуру адміністрування, яка потребує великих витрат часу та дозволяє податківцям пресувати бізнес. У відповідь на вимоги депутатів УДАРу спростити цю процедуру Яценюк каже:

«Доповідаю, в цьому законопроекті немає спрощення процедури оподаткування. По тій простій причині, що нам треба прийняти нову редакцію Податкового кодексу, яка б передбачала зменшення кількості податків до восьми і розширення бази оподаткування».

До чого тут кількість податків, коли мова про спрощення процедури? У прийнятому законі є чимало змін до Податкового Кодексу, чому б не прийняти ще кілька?

Новий міністр економіки Шеремета чудово розповідає, як в нас буде легко працювати бізнесу, як спроститься регулювання, оцівілізуються відносини бізнесу з владою – не гірше, ніж у Сінгапурі чи Малайзії, де пан міністр працював радником глави Уряду. Який результат з тих розповідей? Жодної регулюючої процедури не скасували, жодного регулюючого органу не розпустили.

Зменшена гранична кількість чиновників центральних відомств. Але не зменшено їх функцій контролю, обліку, звітності. Тобто на місце звільнених через деякий час наберуть нових, «своїх» і граничну кількість знову збільшать?

Нажаль, антикризові заходи Уряду несуть в собі дуже мало нового. Економія на чиновниках потрібна, але вона не велика, дає мало коштів. Скорочення зайвих, корупційнонебезпечних витрат проведено недостатньо, несистемно і також не принесе великої користі.

Збільшення податків повторює ті самі ініціативи минулої влади. Жодних зрушень, які б спрощували роботу, зменшували зайві видатки для підприємців, фахівців, давали б стимули для роботи.

Кажуть, мовляв, що ж ти хочеш, за місяць провести реформи? В нас війна, які зміни?

Але війна – не танкових армад, а якості державного апарату та привабливості способу життя. Державний апарат, способи його роботи принесли країні поразку. Силові структури мали широкі повноваження, що використовували на догоду приватних осіб і не змогли ані передбачити, ані припинити антидержавні дії, що було їх обов’язком. Так само, працюють і численні регулятори, суди, контролери. Сваволя чиновників, легальне і нелегальне здирництво на кожному кроці, заплутані процедури не приваблюють людей до українського життя. І мова не про реформи, що потребують часу на підготовку та впровадження. Мова про ідеологію та культурні практики. Декларації нового Уряду чудові, але практика майже не змінюється. Які підстави сподіватися на інший результат?

 Антикризові заходи Уряду вивчав В.Рапопорт

Перша публікація