У відповідь на матеріал  «Авторські права - митці та чиновники?» ми отримали коментар від фахівця - голови ОКУ "Оберіг" Сергія Ступака, який пропонуємо увазі наших відвідувачів.

Насамперед, хочу подякувати автору ґрунтовноїстатті «Авторські права в Україні - для авторів чи для чиновників?» за те, що на перший погляд вузькокорпоративне питання захисту авторського права не лише привернуло його увагу, але й надихнуло на висловлення власної громадянської оцінки, включаючи певні упереджувальні припущення. Позатим, маю зазначити, що у колі мого професійного спілкування немає відомостей, що сьогоднішній голова Держслужби інтелектуальної власності Микола Ковіня є висуванцем якогось клану. Так само, спостереження за його діяльністю на згаданій посаді зокрема у мене не викликає думок щодо його заангажованості в інтересах тієї чи іншої сторони, а скоріше наштовхує на міркування, що посадовець поки що не визначився у власній позиції або цю позицію має та, з тих чи інших причин, її не впроваджує. Вважаю, що така принаймні зовнішня невизначеність для політичного діяча, яким є керівник центрального органу виконавчої влади, держслужбовець другого рангу, є небезпечною. Адже, ситуація загалом продовжує погіршуватися і дедалі все важче буде диференціювати (навіть тим небагатьом, кому це буде цікаво), де закінчилася епоха відповідальності попереднього голови ДержслужбиМиколи Паладія, виконувача обов’язки голови упродовж півроку Олексія Янова, а де почалася епоха відповідальності нового голови пана Ковіні. 

Як представник соціуму суб’єктів мистецької сфери, визнаю, що наше середовище поки що дійсно не виступило масово на захист власних авторських прав. Тих зусиль, які було докладено представниками творчих спілок та іншими громадськими активістами під час Парламентських слухань 2007 року щодо інтелектуальної власності загалом, під час слухань щодо суто проблем авторського права у Комітеті ВР з питань науки і освіти 2008, 2009 років, а також низки інших заходів та колективних звернень в усі фахові державні інстанції, виявилося недостатньо для зміни ситуації, окресленої у згаданій вище публікації, на краще.

Але, попри зовнішню інфантильність творчого середовища, у своїй роботі над вирішенням окресленої проблеми ми ніколи не зупинялися. Так, 11 лютого з ініціативи Національної спілки театральних діячів України (голова Лесь Танюк) та за участю Національної спілки композиторів України (голова Ігор Щербаков), Комітету ВР з питань науки і освіти (голова Комітету Лілія Гриневич, голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Леонід Ємець - доречі, представники опозиційних сил у ВР), Держслужби інтелектуальної власності (перший заступник голови Олексій Янов), Міністерства культури, молоді і спорту України (начальник управління Лілія Гомольська), представників шести недержавних організацій колективного управління, у тому числі й згаданих у попередній публікації «Спільнота авторів України» (що є автономним утворенням авторів у складі найстарішої недержавної організації колективного управління - Об’єднання “Оберіг”) та «Всеукраїнська ліга авторів», а головне, значної кількості провідних авторів музичної і театральної сфери та керівників театрів з усієї України, було проведено «круглий стіл», присвячений проблемам функціонування галузей культури на прикладі театральної галузі у період фактичного роздержавлення процесу управління авторськими правами, що на даний момент має місце в Україні. Показово, що на цьому заході не було представника від державної організації колективного управління ДП УААСП, стосовно якої у інформаційному просторі розміщено так багато строкатої інформації. Натомість, з виступу Олексія Янова, який за посадою є куратором ДП УААСП, з’ясувалося, що це державне підприємство надалі не може в силу об’єктивних причин здійснювати діяльність з колективного управління правами авторів і тому знаходиться в стані поступового згортання своєї діяльності. Тривалість цього згортання не визначено. Що стосується авторів та платників авторської винагороди, зокрема й театрів, їм необхідно самим визначатися у формах врегулювання авторського права, включаючи пошук нових контрагентів, у тому числі нових організацій колективного управління. Заслуговує на увагу той факт, що пану Янову довелося вислухати численні нарікання у свою адресу з боку авторів, які звинуватили його у лобіюванні упродовж двох останніх років інтересів лише двох (пов’язаних між собою спільними засновниками незрозумілого правового статусу) приватних організацій колективного управління - ПО ОКУАСП і ПО УЛАСП. Також, було відмічено, що діяльність окремих організацій колективного управління просто паплюжить сам цей інститут правовідносин своєю, м’яко висловлюючись, непрозорістю.

Далі, відбулася презентація нових «гравців» на полі збору авторської винагороди у театрально-концертній галузі - ПО ОКУАСП, «Спільнота авторів України» та «Всеукраїнська ліга авторів».

Переважна більшість учасників круглого столу підтримала прийняття зокрема наступних констатацій і звернень до влади:

- Припинити будь-які непрозорі процедури з підготовки та /або ліквідації Державного підприємства «Українське агентство авторських і суміжних прав» до прийняття нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права», який би обґрунтував у тому числі й таку ліквідацію.

- Засвідчити непрозорість та неефективність існуючої системи колективного управління авторськими і суміжними правами в Україні, що межує з ситуацією, наближеною до корупційної.

- Визнати незадовільною діяльність Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України як центрального органу виконавчої влади у галузі формування державної політики стосовного авторського і суміжних прав.

- Висловити недовіру О.В. Янову як посадовій особі Державної служби інтелектуальної власності України, на яку покладено контроль за діяльність цього органу в галузі колективного управління авторськими і суміжними правами в Україні.

Провідні драматурги, композитори, режисери України, що взяли участь у «круглому столі», наполягли на введення до результативної частини ще одного пункту, згідно якого якщо їхні вимоги не будуть взяті до уваги й не одержать позитивного вирішення, митці змушені будуть звертатися до європейських інститутів з прав людини, як ось тепер звернулися з аналогічним листом до Міжнародної Конфедерації Товариств авторів і композиторів «CISAC». Необхідно наголосити, що в даному разі мова йде не лише про тривале й систематичне порушення авторських прав митців України, а й про закордонних авторів, чиї твори виконуються в Україні нерідко без належного на те юридично й фінансового обґрунтування. Наявність зазначених та інших подібних проблем призводить до того, що українська держава сприймається у міжнародному товаристві, як піратська у сфері захисту авторського права.

Учасники «круглого столу» висловили переконання, що ситуація у зазначеній сфері має бути корінним чином змінена.

* * *

Які наслідки можна очікувати від цього заходу? Попередній суспільний досвід показує, що у переважній більшості випадків швидких позитивних змін не відбувається. Ми пригадуємо випадок, коли у 2008 році керівники майже усіх наявних в Україні творчих спілок та низки інших впливових громадських утворень підписали звернення до Президента України та інших очільників держави, висловивши недовіру тодішньому голові Держдепартаменту інтелектуальної власності Миколі Паладію. Та, лише через три роки, зі зміною політичної кон’юктури, чиновника не лише було звільнено, але й порушено проти нього кримінальну справу, на яку він, за оцінкою громадськості, заслужив набагато раніше. А от “Оберіг” вже сьомий рік відстоює в судах свої законні повноваження у сфері захисту прав виконавців і виробників фонограм (сфері суміжних прав), яких наше Об’єднання було позбавлено рішенням посадовця Миколи Паладія наприкінці 2006 року. Позбавлено, незважаючи на те, що ми є організацією – єдиним представником України в міжнародній виконавсько-правовій інфраструктурі SCAPR, організацією що має 19 міжнародних договорів, згідно яких управляємо на території України правами близько 130 тисяч лише іноземних виконавців, але позбавлені можливості збирати їхню винагороду. Відповідно, шостий суд незабаром має прийняти, сподіваємося, остаточне справедливе рішення, подібне тим рішенням, що мали місце у трьох останніх інстанціях.

Щойнонаведене є показником того, що для досягнення змін у сфері авторського права, як мабуть й у інших сферах суспільного життя, зацікавленим особам треба набратися терпіння та бути наполегливими і послідовними. Інакше кажучи, боротися безупину. Політична кон’юктура змінюється швидко і часто непередбачувано. Відтак, ми маємо, висловлюючись спортивною термінологією, постійно «бути у найкращій формі» щодо діалогу з творчою громадою, суб’єктами господарювання, які мають дотримуватися авторського права, представниками владних структур, суб’єктами законодавчої ініціативи. Ми маємо не втратити момент, коли владоможці, враховуючи внутрішні та міжнародні чинники, - які, доречі, можуть бути мотивовані не лише прагненням досягнення справедливого балансу інтересів у суспільстві, але й, що необхідно ураховувати, спрямовані виключно на досягнення бізнес-інтересів неналежних осіб, - не зможуть абстрагуватися від необхідності зробити наступний крок у бік розбудови цивілізованих правовідносин зокрема щодо захисту авторського права в Україні.

Сергій Ступак, голова організації колективного управління «Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав “Оберіг”».