|
Пенсійна реформа потрібна. Більшість фахівців розуміють, без збільшення пенсійного віку, введення накопичувальної системи економіка не буде розвиватись, а соціальна сфера не витримає навантаження. Але реформи мають допомогти економіці і людям, а не полегшити роботу чиновників чи збільшити кількість вільних коштів в їх розпорядженні.
Чому потрібна реформа?
Сума пенсійних виплат вже досягла 2/3 бюджету держави.
Перерахування в ПФ лягають непід’ємнім тягарем на підприємства, заважають сплачувати реальну заробітну плату, з якої 40% треба перерахувати до ПФ. Такі внески можуть сплачувати сировинні монополії з невеликою питомою вагою зарплати в собівартості, але не можуть реально сплачувати виробники більш складної продукції. І не сплачують. Часто просто не випускають таку продукцію, а імпортують.
Кількість пенсіонерів збільшується, працюючих – навпаки.
Укрстат свідчить – в Україні 1.3млн.чоловікв у віці 55-59 років та 1.9млн.жінок у віці 50-54роки, які у найближчі 5 років вийдуть на пенсію, тобто всього 3.2млн.
В Україні лише 2.9 млн. дівчат та хлопців у віці 15-19років, що можуть прийти їм на зміну.
Наступні 5 років статистика ще гірша. На пенсію підуть 3.4млн. чоловіків та жінок, і тільки 2.1млн. молоді прийде їм на зміну (якщо ще прийде).
Продовження теперішньої практики виплати пенсій не має перспектив, стримує розвиток економіки, прирікає на зубожіння мільйони пенсіонерів.
Україна не може мати найнижчий в Європі вік виходу на пенсію. У країни немає на це ані грошей, ані достатньої кількості молоді.
Україні необхідна накопичувальна система, за якою люди заробляють собі на пенсію, а не отримують милість від Уряду.
Країна потребує зменшення відрахувань до Пенсійного фонду із зарплати працюючих.
Яка реформа нам потрібна?
Реформа повинна докорінно зменшити відрахування до ПФ с заробітної плати працюючих.
Реформа повинна дати можливість людям відкладати на свою пенсію, тобто накопичувальна система – невідкладний і один з найважливіших кроків реформи.
Недоліки проекту пенсійної реформи, які мають бути усунені.
1. Реформа не зменшує відрахування до ПФ с зарплати.
В перспективі цей внесок від зарплати працюючих до ПФ має бути не вище 20% замість 40% сьогодні. Більше економіка не витримає. Зменшувати відрахування треба паралельно з збільшенням пенсійного віку. Тільки в такому разі країні зрозуміло навіщо збільшується пенсійний вік і що це дає економіці і людям..
Для цього треба записати в законі:
«Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (вказаний в п.5 Статті 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») має зменшуватись на 2% за кожні півроку збільшення пенсійного віку для жінок».
2. Реформа відкладає введення Накопичувальної системи до досягнення бездефіцитності ПФ, тобто на невизначений час.
Адже згідно з бюджетом 2010р. дефіцит ПФ складав 29.6млрд.гр.
В бюджеті 2011р. дефіцит закладений в сумі 17.75млрд.гр.
У пояснювальній записці до проекту закону сказано, що реалізація проекту збільшить надходження до ПФ у сумі 1.7илрд.гр.
Це не відповідає не тільки здоровому глузду, але й Програмі реформ Президента Януковича, в якій написано введення накопичувальних внесків з 2012р..
В проекті законі має бути записана інша норма: «Перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запровадити починаючи з 2012 року».
3. Проект закону про пенсійну реформу залишає джерелом пенсійних виплат в межах солідарної системи поточні виплати працюючих в ПФ.
Бюджет виплачує лише спеціальні, підвищені пенсії в розмірах, що перевищують звичайну солідарну. Але за таких умов ПФ ніколи не стане бездефіцитним.
В статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. треба зазначити: виплати пенсій особам, яким вони були нараховані до 1992р., або суми пенсій нараховані за період роботи до 1992р. робити за рахунок Державного Бюджету України, а не Пенсійного фонду.
В обґрунтування такої пропозиції можна навести такі думки:
- Гроші, які сплачували громадяни України за часів СРСР до бюджету та соціальних фондів залишились там, де й гроші Сбербанка СРСР.
Пенсійний фонд за самою своєю суть виконує виплати пенсій громадянам, які робили внески до нього.
Громадяни України, що все життя пропрацювали в СРСР і не сплачували, або майже не сплачували внески до ПФ України, повинні отримувати допомогу від всього бюджету держави, а не тільки від страхових внесків зараз працюючих громадян.
Ця допомога може розраховуватися за тими самими правилами, що й сьогодні. ПФ може залишитись агентом по сплаті цих грошей. Але джерело її походження має бути іншим, бо іншою є її економічна суть. Намагання змішати допомогу людям похилого віку, що працювали за часів СРСР та пенсії громадянам, що заробили їх в Україні і привело до проблем ПФ.
- Ті держави бувшого СРСР, що успішно провели пенсійну реформу і ввели накопичувальну систему (Казахстан, Грузія), з самого початку відділили пенсії, зароблені за часів СРСР і нові, на які люди сплачували внески до пенсійних фондів. Саме за рахунок такого поділення пенсійна реформа в цих країнах пройшла успішно.
Навпаки, Росія, яка ввела накопичувальну систему під час високих світових цін на своє паливо, не змога провести цю реформу, бо не відділила старі радянські пенсі від нових. Незважаючи на високі ціни світових ринків, у ПФ РФ не вистачило грошей і на пенсії, і на накопичувальні відрахування.
4. Внески до накопичувальної системи мають сплачувати всі працюючи, яким залишилось до пенсії 5 років або більше, а не 30 років, як пропонується в проекті реформи.
Проект реформи встановлює, що внески до накопичувальних пенсійних фондів будуть сплачувати лише ті громадяни, яким на момент вводу цієї системи не виповнилось 35 років. Таким чином перші 30 років своєї діяльності фонди будуть лише накопичувати та розміщувати пенсійні внески громадян, отримувати з них прибуток, і тільки через 30 років почнуть виплачувати пенсії.
Це неправильно. Громадяни, що накопичували внески менше 30 років отримають з них менше доходу, але
- накопичувальний фонд повинен розпочати роботу в осяжний період,
- його робота має стосуватися більшості зараз працюючих громадян, а не тільки наймолодших,
- молодь повинна бачити як виконуються виплати вже зараз, а не тоді, коли ім. йти на пенсію.
Тому пропонується
У п.2 статті 1 проекту закону замість слів «виповнилося не більш як 35 років» записати «залишилось не менше 5 років до виходу на пенсію».
5. Закон передбачає, якщо громадянин при виході на пенсію накопичив на пенсійному рахунку грошей менше встановленого мінімуму, йому замість довічних виплат сплачують накопичену їм суму. Цей пункт також треба прибрати і виплачувати довічну пенсію з будь-яких накопичень.
Якщо працівник відраховував до накопичувальної системи 5 років, йому і виплати будуть в 6 разів менше ніж за 30 років. Але це буде доброю добавкою до солідарної пенсії, й ця добавка буде заробленою цим працівником і не залежатиме від влади, а тільки від накопиченої суми та доходів фонду. Окрім того, це буде стимулом для молоді
6. Проект пенсійної реформи стримує роботу пенсіонерів, не дозволяючи їм збільшувати пенсії в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки однією з цілей закону є стимулювання роботи людей, що досягли пенсійного віку, таке положення не логічне и має бути видалене.
Цю новацію треба вилучити с закону.
Пенсіонер що працює, не повинен дискримінуватись.
Майбутній пенсіонер В.Рапопорт
PS. На той час, доки не запрацювала нова версія сайту, коментарі, що бажаючи залишають під статтямиЮ не зберігаються.
Тому бажаючим прокоментувати матеріал пропонується зробити це на форумі.
Коментарі:
Галина: Автор обосновывает необходимость пенсионной реформы демографическими причинами, что не совсем верно. Да, сейчас будет выходить на пенсию относительно многочисленное поколение 51-61 гг. Однако расчеты Э. Либановой http://demoscope.ru/weekly/2010/0405/analit03.php показывают, что из каждой родившейся 1000 мальчиков 510 не доживут до 65 лет, а из 1000 девочек - 221. Смертность каждого следующего поколения в любом возрасте выше, чем предыдущего. Эти и другие причины приводят к тому, что абсолютное количество пенсионеров Украины сокращается (по данным Госкомстата в 2000 г. было 14529,8 тыс. пенсионеров, а на 01.01.2011 - 13738 тыс. При этом 20% пенсионеров продолжают работать, т.е. частично оплачивают свою пенсию.
Владислав:
Трудность в выплате пенсий заключается в том, что
1. государство не может выплачивать пенсии в том размере, который оно установило, (потому что у него на это не хватает денег);
2. предприниматели не хотят делать отчисления, определенные государством (во-первых, потому что считают их слишком высокими, и, во-вторых, потому что эти отчисления не идут непосредственно плательщикам).
Полагаю, эти и другие проблемы были бы решены, если бы налоговые отчисления выглядели примерно следующим образом:
Все юридические и физические лица платят такие налоги со своего дохода (никаких других налогов не существует):
1. 6 % – государственный налог;
2. 5 % - общегосударственный пенсионный налог (дает право на получение минимальной пенсии при достижении пенсионного возраста (размер пенсии и возраст определяются и пересматриваются государством));
3. 4 % - местный налог;
4. 2 % - медицинское страхование (дает право на получение базовой мед. помощи при болезни и при несчастном случае (перечень бесплатных услуг определяется и пересматривается министерством здравоохранения));
5. 1 % - коммунальный налог (выделяется из платы за коммунальные услуги и используется местной властью на уборку мусора и благоустройство);
6. 1 коп\ кв. м – земельный налог (например, квартира площадью 50 м. кв. – 50 коп в год, 6 соток – 6 гр. в год, 1 гектар – 100 гр. в год).
Налог 6 платят владельцы квартир и земельных участков.
Работающие платят налоги 1-5 с части зарплаты, превышающей прожиточный минимум (устанавливается и пересматривается государством).
Пенсионеры платят налоги 4 и 5 с части государственной пенсии, превышающей прожиточный минимум.
Кроме обязательных отчислений в гос. пенсионный фонд, работающий может делать отчисления на свой личный пенсионный счет в государственном банке под небольшие проценты, защищенном государством. Он может делать их в любом размере, и может снимать их со своего счета, когда ему угодно. Он имеет право вообще не откладывать ничего, - в этом случае он будет получать только гарантированную государством минимальную пенсию при достижении пенсионного возраста. Он может перестать работать, когда хочет, но государственную пенсию он начнет получать только по достижении пенсионного возраста.
Если человек продолжает работать после достижения пенсионного возраста, он платит налоги 1-5 с части зарплаты, превышающей прожиточный минимум, + налоги 4 и 5 с государственной пенсии по старости.
|
