Система регулювання економіки, що залишилась у спадок від СРСР, є неефективною, корупційною, такою, що стримує можливості для розвитку. Ми маємо виключити втручання чиновників у внутрішні справи бізнесу, у відносини власності. Влада має забезпечувати збалансованість економіки, запобігати зростанню інфляції, врегульовувати питання, що виникають між регіонами та галузями і не можуть бути врегульовані в інший спосіб.

2. Приватизація.

Державна власність має бути демонополізована, зменшена до потрібних суспільству розмірів. Управління державними підприємствами має бути деполітизовано, Уряд, що його створює коаліція політичних партій, його підрозділи (міністерства чи комітети) не має безпосередньо керувати державними підприємствами.

3. Відміна мораторію на покупку/продаж землі.

Ринок землі, ринкова оцінка її вартості – головна умова розвитку української економіки. Нинішній стан відносин, коли більшість власників не можуть ефективно використовувати землю та за безцінь здають її в оренду, залишає мільйони власників без грошей, землю - без інвестицій та дбайливого господаря, країну – без розвиненої аграрної галузі. Він дає зиск тільки латіфундістам, що за копійки користуються сотнями тисяч га землі, отримують неринкові доходи.

4. Дерегуляція бізнесу.

Мають бути скасовані всі норми регулювання, що не спираються на закон. Спроби чиновників створювати нові норми через підзаконні акти, має переслідуватись в карному порядку. Норми законів, що регулюють санітарні, протипожежні заходи, захищають споживачів мають бути переглянуті і стосуватись лише випадків прямої загрозі здоров’ю та життю громадян. В інших випадках відносини мають регулюватись самими учасниками ринку, громадськими організаціями.

5. Політична система.

Нагальна потреба реформи політичної системи – забрати владу у чиновника.
Чиновники згори до низу мають бути технічними виконавцями державних функцій, а не власниками держави, як сьогодні. Чиновник не може виробляти норми права, підміняти закони власними рішеннями. Підзаконні акти мають силу для влади, а не для людини.

6. Боротьба з корупцією.

Патерналістська система державного устрою – головне джерело корупції. Системну корупцію не перемогти каральними діями. Дерегуляція економіки та відповідальність чиновника за використовування не задекларованих сум, за доходи окрім державно ї служби мають змінити систему.

Невиконання чиновниками своїх прямих посадових (службових) обов'язків та розширення (перевищення) своїх посадових повноважень має переслідуватись в карному порядку.