У 2016-му році за даними Укрстату експорт українських товарів та послуг зменшився на 3.6% до 46млрд.$ (у 2015-му було 47.7млрд.$). В той же час імпорт став зростати і склав 44.6млрд.$ (у 2015-му було 42.6млрд.$) Але в цілому торгівельний баланс залишився позитивний +1.4млрд.$

При цьому експорт товарів впав на 4.6%, а послуг трохи зріс - на 0.8%

(За даними НБУ все навпаки, баланс негативний -5.6млрд.$, товарообіг товарів менший, ніж за даними Укрстату, а послуг - більший. Окрім різних тонкощів методики важлливо ще й те, що НБУ бачить неформальні операції, коли за ними проходять банківські транзакції, а Укрстат - ні.Тим не менше, у НБУ обсяг експорту майже такий самий як у Укрстату - 45.9млрд.$, а імпорт значно більший - 51.5млрд.$ Але НБУ ще не надав докладни даних, а Украстат вже надав, тому  матеріалі наведені дані Укрстату)

Зменшення експорту відбулося на фоні кризи економіки України, що продовжувалася на протязі 4-х минулих років. Фактично зменшення експорту почалося у сер. 2012р. і припинилося у сер. 2016-го. В останні місяці 2016р. експорт став вже потроху зростати за рахунок зростання цін та попиту на зерно, руду та метал. Але середньорічні цифри показують невелике, але падіння за рахунок поганих показників початку року, коли ціни були низькими.

З графика видно, падіння у 2016-му майже припинилося, його пік прийшовся на 2014-15рр коли ціни на руду, метал, олію та зерно падали найбільшими темпами. А експорт послуг навіть трохи підріс. Хоча до рівня перед кризою йому ще далеко. Причому, якщо експорт послуг за час кризи впав на третину. то товарів - майже в 2р.

Основа експорту - сировина та напівфабрикати

Основу українського експорту складають сировина та напівфабрикати, тобто природні товари з невеликою ступеню переробки. До початку кризи це були залізна руда та продукти її первиної переробки - чорні метали. З початку 2000-х до них швидко наближались продукти аграрної галузі - зерно, насіння та продукт її переробки - олія. А з 2014р. експорт аграрної продукції вийшов на перше місце і впевнено зростає що добре видно на графіку.(у 2016р. експорт аграрної продукції зріс не тільки у відносних, як у 2015р, але  у абсолютних цифрах)

Чим більше переробка природнього продукту, тим більше доданої вартості, а значить і багатства, добробуту залишається у країні Тому експортувати машинобудівну продукцію вигідніше, ніж метал, а метал вигідніше, ніж руду. Експортувати ковбасу вигідніше, ніж м'ясо, а м'ясо - ніж зерно та ін. Як видно з таблиці та графіка, Україна все більше експортує аграрної продукції та чорних металів і все менше машинобудівної чи химічної продукції. Власне, у 2016р. структура експорту змігилася мало. Основні зміни відбулися у 2013-15рр

Експорт продукції з значною долею доданої вартослі невисокий і не збільшується

З наступної таблиці видно, що питома вага машинобудування впевнено зменшується з 2012р. і цей процес продовжився у 2016-му. Це прямий результат застарілості асортименту та технології машинобудування України. До початку різкого падіння цін на сировину та паливо, основним покупцем була РФ. Продавалася продукція, що була добре відома, оскільки випускалася з минулого сторіччя і технології також були з тих часів. Але багато нафтових грошей давали змогу РФ купувати українську інвестиційну продукцію не зважаючи на те, що вона поступалася не тільки кращим зразкам з високорозвинених країн. але й аналогічній продукції з Китаю. З одного боку існувала традиція, з іншого - ніхто не зміг би різко збільшити постачання вагонів чи труб, насосів чи двигунів на російський ринок, а українські заводи саме для цього будувалися. Після падіння цін на сировину та паливо РФ вже не має ані змоги, ані потреби покупати застарілу українську продукцію (це окрім політичних перешкод). А знайти покупців в інших кутках планети на продукцію сер. 20-го сторіччя не легко. У світі її багато, можна знайти і кращої якості, і дешевше. Щось вдається продавати, але не в тій кількості, що раніше. І цей процес падіння експорту ще не закінчився. У 2016р. нормалізувався та трохи збільшився експорт електротехнічної продукції (особливо автомобільного кабелю, що сьогодні дає 23% всього машинобудівного експорту країни). Експорт іншої продукції продовжує падати.

Зростає питома вага експорту продукції легкої промисловості, але поки що сам експорт незначний - 841млн.$. У 2016-му він став зростати і у абсолютних цифрах, але навіть рівня 2014р. ще не досяг, а у 2013р. продукції легкої промисловості ексопртували на 1млрд.$

Експорт химічної продукції також зменшується, бо експортувався в основному продукт переробки природнього газу - аміак та добрива. Коли газ здорожчав, експорт став не таким прибутковим. І зараз експортується оксід алюмінію, добрива, ліки, аміак, уранова сировина (у РФ на переробку). Тільки ліки з цього переліку є продукцією з високою ступеню переробки, але її десь 180млн.$

Динаміка структури експорту України %%

Інтелектуальні послуги - добре, але мало

Збільшилась питома вага експорут послуг, серед яких на першій позиції транспортні послуги, в першу чергу - транзит прубопроводами нафти та газу з РФ у Європу. Транспортні послуги навіть дають більше валюти, ніж машинобудування. - 5.3млрд. проти 4.3млрд.$

Найбільш інтелектуалоємкий вид експорту - це експорт науково-технічної продукції та IT-послуг. У 2016р. у ділових послугах Укрстат виділив окремо науково-технічні і можна сказати, що комп'ютерні, інформаційні, телекомунікаційні та науково-технічні послуги разом дали Україні 1.9млрд.$ або 4% суми експорту товарів та послуг. Відносно дінаміки - на 10% зросли комп'ютерні послуги і на 7% послуги з досліджень та розробок. А от інформаційні, телекомунікаційні та науково-технічні навпаки зменшились. Загальна сума експорту високотехнологічних послуг майже не змінилася. А масштаби цифр показують, що суттєвого впливу на кількість валюти на українському ринку інтелектуальна продукція поки ще не справляє і замінником металу, руді чи зерну бути не може.

У даних НБУ інтелектуальних послуг зазвичай більше, ніж у Укрстату, бо НБУ бачить всі перерахування валюти. у т.ч. неформальні. Даних за 2016р. поки що немає, але збільшення буде несуттеве, тобто до експорту зерна чи металу усе одно далеко

У експорті аграрної продукції та чорних металів доля первинної сировини не зменшується.

Сума аграрного експорту у 2016-му році склала 15.3млрд.$ це більше, ніж у 2015-му році (14.6млрд.$), але менше, ніж у 2014р і попередні роки. А пік був у 2012-му - 17.9млрд.$

Але серед аграрної продукції є безпосередньо плоди землі - зерно, насіння, а є продукти переробки чи подальшого використування зерна та насіння - олія, мука, м'ясо, соки, і є продукти більш глибокої переобки - ковбаса, кондитерські вироби та ін.

Статистика показує, що первинні продукти рослинного походження, у першу чергу зерно,  плоди та насіння дає Україні більше валюти, ніж готова продукція.

А серед готової продукції найбільшу суму експорту приносить олія, рост продаж якої у 2016-му році збільшив питому вагу готової продукції у аграрному експорті. До цього доля готової продукції щорічно зменшувалася. Та й у 2016-му вона не вийшла на рівень минулих років.

Експорт олії склав майже 4млрд.$ - більше було останній раз у 2012-му.  Інші види готової продукції принесли значно менше доходу. Так експорт муки та круп приніс найбільшу у історії суму - майже 139млн.$, але це у 30 разів менше, ніж олія і, між іншим, у 19разів менше, ніж експорт пшениці. Питома вага готових виробів падала ще й тому, що раніше велику кількість цукерок, печива, сиру, масла експортувалося до РФ. У 2016-му цей експорт майже припинився, а нові ринки значно менше купують готової аграрної продукції В результаті найбільшу долю серед готової продукції мають відходи  - макуха та висівки. А експорт молочних виробів зменшився майже у 2р. з 692млн.$ у 2013 до 331млн.$ у 2016-му. Основні ринку збуту стали арабські країни - Ірак, Єгипет, а також країни СНД (у РФ експорт припинився майже повністю). Невелику партії масла та іншої молочної продукції експортуються до Нідерландів. А от експорт м'яса навіть збільшився до 388млн.$ за рахунок збільшення експорту свійськох птиці також, в основному, до Іраку, Єгіпту та Нідерландів. Тим не менше об'єм експорту м'сних та молочних виробів значно менший, ніж зерна та олії.

З експортом металу та сама картина. Найменша додана вартість у руди, яку добувають у копальнях. Якщо з руди виплавляють чугун, а з чугуна сатль, одержують напівфабрикат, в якому вже більше доданої вартості. Ще більше у готовому прокаті. Це вже готова продукція, її можно використовувати у машинобудуванні чи будівництві. І ще більше доданої вартості у металовиробах - трубах, метизах ,металоконструкціях.

Статистика показує, що питома вага залізної руди за час кризи зросла до 19% експорту чорної металургії і не зменшується. Питома вага напівфабрикатів зростала з 34 до 38%, а у 2016-му зменшилась до 36% А от питома вага металовиробів продовжила падіння - колись було 14% всього експорту ЧМ, а у 2016р. тільки 7% Доля готового прокату збільшилась до 38% Таким чином за час кризи структура експорут погіршилась, а у 2016р. залишилась фактично без змін (щось трохи поліпшилось, щос навпаки)

Таким чином в абсолютному вимірі зріс експорт олії, одежі, взуття, круп, овочів, м'яса, цукру, ліків, деревини, текстилю, одежі, взуття, електротехнічної продукції, вагонів та комп'ютерних послуг. Серед цього пеерліку є і готова продукція з великою часткою доданої вартості, але в абсолютних цифрах основний приріст - за рахунок олії, деревини з одного боку, та електротехнічної продукції з іншого. Бо інші товари експортуються поки ще в невеликій кількості.

Експорт інших товарів не збільшився, а деяких навіть зменшився, особливо це стсується машинобудівної продукції, аміаку, миючих засобів, папіру, автомобілів, літаків.Тобто, в основномуЮ товарів з великою доданою вартістю.Цікавим є факт збільшення ексопрту деревини та зменшення - папіру (навпаки імпорт папіру хбільшився). Кажуть, там є якийсь мораторій на експорт необробленої деревини і він чомусь допомагає :(

Експорт сировина залежить від кон'юнктури світового ринку

З графіка добре видно, що весь час кризи ціни на основні продукти українського експорту падали. У 2016-му вони припинили падіння і наприкінці року, навпаки, стали зростати. І експорт припинив падіння і наприкінці року став зростати також . Але середні ціни за рік виявились майже такими ж як і у 2015-му

Ця велика залежність експорту та валютних доходів держави від кон'юнктури світового ринку є результат нереформанованості української держави.

Чиновницька чи іноваційна кономіка? Одночасно не виходить

Часто кажуть, що в Україні дешева та освічена робоча сила, тобто є всі умови для розвитку наукоємких видів виробництва та експорту. Це не зовсім вірно, але кваліфіковані робітники, дійсно, часто вимушені їхати працювати закордон, бо в Україні неема можливості реалізувати свої знання та вміння і заробити на пристойне життя.

Причина в завеликих транзакційні витратах, тобто у витратах пов'язаних із суспільними відносинами. Витратах на спілкування з державою, іншими суб'єктами ринку. Витрати на чиновнків, контролерів, регуляторів, інспекторів, на виконання вимог держави та державних монополістів, неефективність державних послуг - судів, правоохоронних органів, все це робить бізнес збитковим і чим той бізнес складніший, тим транзакційні витрати більші і сенсу працювати в Україні менше.

Високотехнологічна та інша готова продукція значно менше волатильна, тобто ціни на неї не змінюються так різко та часто, як на сировину та паливо. Але якщо сировину чи напівфабрикати випускаються десятиріччами без змін, то готова продукуія постійно змінгюється і щоб втриматися на ринку її треба весь час вдосконалювати таким чином, щоб вгадати потреби покупців.

Той, хто може убезпечити свй бізнес в Україні, зазвичай не може вчасно слідкувати за ринком і забезпечувати іновації - це різні вміння. Тому він випускає або сировину, напівфабрикати, або продукцію, що відома з минулого сторіччя. І тому так залежить від кон'юнктури ринку. Коли ціни падають на сировину, зменшується і попит на звичні товари, бо у покупців менше грошей і вони купують менше і прискіпливіше вибирають.

Здавалося б логічно коли ціни падають, притримати товар, менше його продавати? В Україні було навпаки, ціни на зерно та руду падали, їх експорт зростав. Мабуть більше немає чого продавати.Так ексопрт руди впав тільки у 2016-му, до цих пір він зростав кожен рік при падінні цін у двічі. А експорт пшениці у 2016-му побив рекорд по кількості.

А той, хто може слідкувати за іннноваціями і впроваджувати їх їде до інших країн з меншими транзакційними витратами, тобто де держава не заважає працювати, а, навпаки. захищає завдяки справедливому суду та правоохоронцям.

От такий експорт з політикой.