-Як зараз, так і в 2001 році, коли, власне й виникла у нас така ідея, у людей було багато бажань і сподівань. Що ж заважає здійсненню цих бажань? Гроші…

Тож, якщо вирішувати передусім проблему бідності українців – разом із нею вирішиться ряд інших, таких як злочинність, дитяча безпритульність, небезпечні захворювання чи змістовне дозвілля. Для того, щоб заробляти гроші, потрібно змінювати фокус: не розраховувати на одну тільки роботу по найму, а працювати на себе, проявляти підприємницькі ініціативи.

Саме тому ми вирішили зосередити роботу нашої організації на розвитку підприємництва, передусім – малого та середнього бізнесу. Чому Молодіжна ліга? – тому що молодь є тією категорією суспільства, яка не обмежена стереотипами і готова до змін, готова вчитися, зі старшим поколінням тут трохи важче.

За якими основними напрямками працює Ліга? Чи є якась спеціалізація Ліги?

Основними напрямками нашої роботи є просвітницька діяльність та консалтингові послуги. Щодо спеціалізації – ми орієнтуємося на такі соціальні групи : населення в цілому, для якого ми проводимо спеціалізовані семінари та тренінги щодо особистого розвитку; громадяни, що планують започаткувати власну справу, починаючі підприємці – для них крім просвітницьких заходів ми надаємо консультації; діючі підприємці чи підприємства (малий та середній бізнес), громадські організації та державні установи – з ними ми працюємо через надання консультацій та реалізацію спільних проектів. Наприклад, ми уже три роки співпрацюємо із центрами зайнятості у сфері надання профконсультаційних послуг (проведення семінарів). Щодо конкретних послуг для бізнесу - то їх багато, зараз, наприклад, ми зосередилися на розробці стратегій розвитку бізнесу під конкретне підприємство чи організацію. В нинішніх умовах кожне підприємство, що поважає себе, просто зобов’язане мати стратегію розвитку на 3-5 років – ті фірми, що цього не роблять, можуть просто зникнути, а криза ще більше сприяє цьому процесу.

Які найактуальніші проблеми існують для підприємців на даний момент у Вінницькій області?

Проблема, на яку найбільше нарікають підприємці – брак оборотних коштів. До економічної кризи вона частково вирішувалася через програми мікрокредитування, зараз із цим сутужно. Особливо це стосується невеликих підприємств.

Як проходить залучення членів до Ліги? На яких умовах об’єднуються підприємці в Лігу?

Ми не політична партія, якій потрібно багато членів та первинних осередків, тому залучаємо тих, хто поділяє нашу місію (РОЗВИВАЮЧИ ЛЮДЕЙ – РОЗВИВАТИ БІЗНЕС) та принципи . Що це означає? Наприклад, якщо людина бачить себе в організації для того, щоб проводити акції протесту чи пікети, якщо в усіх своїх бідах звинувачує державу, сусіда (тільки не себе!) і не хоче зрозуміти того, що зміни в її житті можуть статися лише за тієї умови, що вона змінюватиметься сама – нам важко буде знайти спільну мову. Розвиток – це зміни. Без зміни стереотипів не змінюється твоя поведінка, а без зміни поведінки неможливо змінити своїх досягнень. Такої філософії дотримуємося ми, і шукаємо тих, хто її якщо не поділяє на всі 100%, то хоча би погоджується з нею.

А як об’єднуються підприємці (та й не тільки) – якщо ви поважаєте життєві цінності та переконання один одного і маєте спільні інтереси, ви об’єднуєтеся . Без цих умов об’єднання не буде.

Скажіть, за якими критеріями можна відносити підприємців до малого та до середнього бізнесу?

Стаття 63 Господарського кодексу України чітко визначає цей поділ. Малими вважаються підприємства в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 чоловік, а річний валовий дохід не перевищує 500 тисяч євро. Якщо чисельність працюючих більше 1000 осіб, а виручка перевищує 5 мільйонів євро – підприємство відноситься до великих підприємств. Усі інші підприємства вважаються середніми.

Сергію, як Ви бачите механізм співпраці органів Влади, громадськості та бізнесу?

Як я вже говорив, для співпраці треба шукати спільні інтереси. Для цього громадськість повинна проявляти активність не у вигляді протестів чи вимог – а у вигляді конкретних пропозицій щодо вирішення тих чи інших проблем. Починати треба з місцевого рівня (село, селище чи місто). Працюючи з місцевим органами влади, я особисто не зустрічав жодного сільського голову чи мера, котрий би хотів, щоб у його населеному пункті були брудні вулиці, погані дороги чи ще якісь негаразди. На жаль, наші люди звикли так жити: ми обираємо мера – а він повинен вирішити всі наші проблеми. Ми вже не живемо в радянські часи, коли держава робить, а ми мовчимо.

Давайте будемо змінювати підхід, приміром, у такий спосіб: у місті є звалище сміття і це заважає усім його мешканцям. Громадськість цього міста (її активна частина у особі об’єднань громадян) розробляє конкретні проекти по вирішенню цієї проблеми і приходить з ними до міського голови. Разом вони розглядають ці проекти і вибирають два найбільш вдалих – але ж у місцевому бюджеті немає коштів на їх реалізацію…О тут то згадуємо про місцевих представників бізнесу, запрошуємо їх до мера - а потім залучаємо як спонсорів (або інвесторів, коли це вигідніше для них) цих проектів. Тоді і громадськість, і влада, і бізнес взаємодіють. А допоки більшість цієї громадськості живе за принципом «моя хата з краю » і хоче щоб більш зайняті підприємці чи мер завжди йшли до них назустріч першими – говорити про співпрацю неможливо. Як сказано у Біблії – стукайте, і вам відчинять; але без стуку двері не відчиняються - це теж потрібно розуміти.

Які основні проблеми є у підприємців? І які спільні проблеми їх об’єднують?

Коли говорити про основні проблеми – то вони в кожного свої. Давайте поговоримо про те, які спільні проблеми об’єднують підприємців. Як на мене, основна проблема – як розвивати бізнес так, щоб він був результативним. Давайте розберемося, які причини цьому перешкоджають.
Усі причини я би поділив на три групи: особисті, колективні і суспільні.

Особисті причини:

1. Небажання змінюватися – світ постійно змінюється, економіка змінюється. Час «човників» і базарів пройшов – сучасний підприємець повинен вчитися, вдосконалюватися духовно. Але прагнення до такого вдосконалення є у дуже незначної частини представників бізнесу, особливо – малого та середнього. Більшість з них хотіли б, аби світ змінився, влада створила їм особливі умови, самі ж нічого не роблять для таких змін.

2. Відсутність цілей. Є така формула циклу досягнень: спочатку є Мрія, потім за цією мрією ми ставимо конкретні Цілі для її досягнення, далі – розробляємо План, далі –робимо конкретні Дії. В роботі підприємства це проявляється через наявність місії, довгострокових цілей бізнесу, стратегії розвитку підприємства, планування поточної діяльності тощо. Можете провести простий експеримент – візьміть середньостатистичного представника малого чи середнього бізнесу і запитайте його, які у нього мрії, чи має він чітко продуману (і обов’язково записану на папері) стратегію їх . Я не думаю, що відповіді вас влаштують. А якщо ти не розумієш кінцевої мети свого життя – то твоя діяльність буде спонтанною і не приноситиме як задоволення, так і очікуваних результатів.

3. Пошук коротких шляхів – проявляється у прагненні отримати все й одразу, в концентрації на результат. Але треба розуміти, що результати, особливо великі, не приходять одразу, треба пройти через процес, потрібно мати терпіння.
Колективні причини – вони проявляються у невмінні чи небажанні (найчастіше) об’єднуватися для співпраці, працювати у команді, в конкурентній поведінці замість конструктивної. Але один у полі не воїн, особливо в кризовий період.

Нарешті, соціальні причини – це законодавча нестабільність, незацікавленість влади в успіхах підприємців. Але ця група причин найменш важлива : влада – вона як дзеркало, відображає поведінку та звички своїх виборців. Якщо прості виборці не конструктивні, не позитивні , не ініціативні – влада не може бути іншою…

Скажіть, як саме громадськість може впливати на владу? Можете навести приклади?

Є різні методи впливу. Можна пікетувати держустанови, шуміти у пресі, та я особисто вважаю найкращим засобом впливу конструктивний діалог. Як приклад можу назвати сільську громаду Северинівка Жмеринського району Вінницької області. Тут місцеві активісти висувають ініціативи щодо розвитку сільської громади, розробляють з цих ініціатив проекти і реалізовують їх разом із місцевою владою.

Ліга діє тільки на території Вінницької області чи працює і в регіонах?

Ми обласна організація, але співпрацюємо з організаціями інших регіонів і готові до співпраці із тими, з ким ще не мали нагоди попрацювати. Давайте будемо реалізовувати спільні проекти, настав час об’єднувати наші зусилля і можливості для спільного блага.

Чи працюєте Ви з міжнародними організаціями? Що дає це для Ліги та підприємців?

Так. Як для Ліги так і для підприємців це дає можливість обмінюватися досвідом та застосовувати нові моделі управління чи прийняття рішень у своїй діяльності.

Все більше поширюється практика ДПАУ. Наприклад - примушення до авансової сплати податків. Як можете пропонуєте таке явище?

Якщо ти не згоден з тим чи іншим рішенням ДПАУ, перше, що я рекомендую зробити – це звернутися у відділ з роз’яснювальної роботи місцевої податкової інспекції: нехай чітко пояснять, у якому законі чи нормативному акті прямо передбачено, що авансова сплата того чи іншого податку є обов’язковою . Можна – письмово. Якщо те чи інше рішення податкової суперечить чинному законодавству – його можна оскаржувати.

Чи є проблеми з перевірками санітарними, пожежними органами підприємств, що не є небезпечними (громадські заходи швидкого харчування тощо). Чи звертаються підприємці до Ліги стосовно таких проблемних питань?

Поки що до нас не зверталися з таких питань, про масовість таких явищ в нашому регіоні теж не чути. А от щодо небезпеки закладів громадського харчування хочу з вами не погодитись: отруїтися пиріжком , купленим в кіоску, сьогодні також можна.

Підприємці часто погоджуються платити чиновникам, суддям але не намагаються відстояти свою “правоту”, свою позицію. Чому? І що Ви можете порадити підприємцям в таких випадках?

В кожному окремому випадку є свої причини, переважно – підприємці вважають , що так можна прискорити вирішення питання, досягти потрібного результату. Радити можу тільки те, щоб спочатку вони зважували всі за і проти, а потім уже робили так, як вважають за потрібне.

Молодіжна ліга розвитку підприємництва поза політикою?

Так .

На Вашу думку, що потрібно змінити в діях органів державної влади для розвитку малого та середнього бізнесу?

Регуляторну політику, зокрема – сприяти поширенню принципу «єдиного вікна» у віддалені райцентри. Адже, у Вінниці, наприклад, діє єдиний дозвільний офіс , а у деяких районах вони ще не створені.

Які заходи потрібно вжити задля забезпечення існування та розвитку малого середнього бізнесу?

Малий та середній бізнес є такою сферою діяльності, де наслідки залежать передусім від самого підприємця, тих рішень, котрі він приймає.
Як ми вже з вами говорили, проблеми людей так чи інакше пов’язані з їхньою ментальністю. Починати треба з самих себе – виховувати у людях менталітет переможців, позитивне світосприйняття, звичку планувати своє життя, а не пливти за течією. Тільки змінюючи колективну свідомість можна говорити про зміну якості життя та бізнесу зокрема.

Щоб ваші читачі мене краще зрозуміли – простий приклад. Уявіть собі, що учора на роботі ваш керівник з вами жорстко поговорив, ви, мовляв, погано виконали якесь службове завдання.
І от настав ранок, ви виходите з дому – подивилися на ясне небо, на те, що зацвіли дерева. Ви впустили в себе добрий настрій і з ним пішли виконувати свої службові обов’язки …

Але можна бачити інші речі. Ви вийшли з будинку, а позавчора пройшов дощ, і після нього залишилася велика калюжа, на тротуарі хтось викинув пляшку від пива (а вона розбилася, і осколки лежать по всьому тротуару), а поруч, на газоні, хтось вигулював зранку собак – і вони після себе залишили коричневу купку. От все це ви в себе впускаєте – і з таким настроєм ідете на роботу.

В обох випадках ви виконаєте свою роботу, але результати будуть різні! А який із цих сценаріїв вибирає більшість українців? ...

Давайте спочатку навчимося радіти кожній приємній дрібниці, а вже після цього плануватимемо наше майбутнє.

Сергію, дякуємо за інтерв’ю.