Експорт готових харчових продуктів у 2017р.
За останнє п'ятиріччя основною експортною галуззю України стало сільське господарство та агропереробка.
Як вже зазначалося, більше половини українського аграрного експорту - це первинна продукція рослинництва, що експортується майже без переробки. В першу чергу, це пшениця та кукурудза.
Економічний сттн країни та добробут громадян, прямо залежить від якісних показників, зокрема, доходу з 1га землі Для збільшення доходу доцільно переробляти вирощений врожай і продавати в максимально переробленому вигляді. Саме тому динаміка експорту готових харчових продуктів в деякій мірі відображає економічний розвиток країни.
Декілька прикладів.
У 2017р. за 1 т. пшениці було отримано 159.4$ Врожайність пшениці у 2017р. склала 4.1т/га. Тобто, експортуючи закордон пшеницю, у країну з 1га приходить максимум 653$. Справді, ще менше.
М'ясо птиці.
На 1 кг приросту ваги птиці витрачається 1.7кг кормів. У складі цих кормів зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, а також відходи виробництва олії та морська ракушка. Співвідношення можуть бути різні, але можна стверджувати, що собівартість 1кг кормів не вище ціни зерна пшениці, бо всі інші інгредієнти дешевші. При експорті 1т пшениці в Україну прийшло - 159.4$, тобто на 1т м'яса птиці потрібно витратити зерна, яке б могла дати при експорті 271$/т (насправді, менше). Середня ціна продажу м'яса птиці 1436$/т, тобто в 5.3рази більше. А з 1га землі виробляється продукції на 5.9т.$. Різниця - це майже сама додана вартість (окрім енергоресурсів), що визначає добробут країни.
Борошно.
При переробці 1т. зерна виходить 0.75т. борошна та 0.25т. висівок. 1т пшеничного борошна експортувалась по 218.2$/т, висівок - по 117$/т. Тобто, якщо продавати не пшеницю, а продукти її переробки, то з 1 т. пшениці до країни прийде 193$, або на 21% більше.
Треба зауважити, що ціни на українське борошно дуже низькі, у порівнянні з світовими. Бо у світі ціни на борошно більше, ніж на зерно у 2-2.5рази. З одного боку, експортується забагато борошна нижчих сортів. З другого - борошно продається до країн, які не можуть купувати за світовими цінами. Наприклад, чверть українського борошна експортується до Китаю, але доброзичливці кажуть, що, насправді, до КНДР. Наступний покупець українського борошна - Ангола, хоча вона купує борошно дорожче за інших - 263$/т. Інші покупці також не з самих заможних країн - Сомалі, Палестина та ін. Деякі більш розвинені країни також купують українське борошно у невеликій кількості за заниженими цінами. Або тільки такі покупці погоджуються купувати українське борошно, або має місце схема виводу грошей І, навіть при таких занижених цінах, в Україну від продажу продуктів переробки замість, в Україну приходить на 21% більше валюти.
Співвідношення експорту пшениці та пшеничного борошна можна дослідити з діаграми.
Експорт борошна після обвалу у 2015р. зріс, але не досяг докризового рівня. Експорт пшениці постійно зростає, дохід з нього випереджає дохід від борошна вже у 28.5раз (у 2014р. випереджав лише у 13р)
Експорт готових харчових продуктів у 2017р. виріс майже по всіх позиціях.
Це якщо рахувати до минулого року. А от до 2012 чи до 2008р. - не по всіх.
Взагалі з 2012р. в експорті відбулися великі структурні зміни.
Основні групи експорту харчових продуктів - з об'ємом продажу більше, ніж 300млн.$ у 2017р.
Основні товари експорту готових харчових продуктів - це олія та відходи її виробництва, в першу чергу, макуха. Ці 2 позиції значно випереджають всі інші товарні групи - кондитерські вироби, птицю, цукор, сигарети.
Експорт олії суттєво зріс після кризи 2008р. За останні 5 років він також зростав кожен рік (окрім 2015), але вже не так швидко. Сума продажу олії на графіку відображає сумарно всю олію (з сої, ріпаку, навіть маргарин), хоча 93% з неї (4.3млрд.$ з 4.6) - це соняшникова олія.
Оскільки Україна - один з найбільших продавців олії у світі, її купують майже всі країни. Основні покупці української олії у світі Індія - 1585млн.$, Китай - 511млн.$, Іспанія - 437млн.$. У 2012р. лідерами були та ж Індія, а також Єгипет та Іран.
Відходи, що експортуються, це, головним чином, макуха та висівки. Основні країни, що купили відходів на суму, більшу за 100млн.$ - це Туреччина, Білорусь та Франція. У 2012р. продаж була трохи меншою, а більше 100млн.$ продавалося у Польщу, Білорусь та Францію (майже ті самі країни, що і у 2017)
А от експорт кондитерських виробів впав з 2012р. майже вдвічі, хоча й суттєво піднявся з 2015р. На діаграмі наведені загальні цифри і по цукровим виробам, і по шоколадним, і по борошняним, і, навіть, по напівфабрикатам.
Основним покупцем українських кондвиробів у 2012р. була РФ (229млн.$), більше, ніж на 100млн.$ купувала також Латвія (148млн.$). З того часу РФ заборонила імпорт українських цукерок та шоколаду, експорт до РФ впав до 32млн.$ (какао-паста та борошняні напівфабрикати, готова продукція не може експортуватись). Зменшився експорт і до багатьох інших країн пост-СРСР, навіть до Латвії.
Лідери покупок - Казахстан та Білорусь експорт до яких не зменшився з 2012р (88 та 75млн.$) відповідно. Більше, ніж на 30млн.$ купують кондвироби Молдова та Литва.
Але збільшилась кількість країн, до яки йде експорт. Наприклад, помітні суми стали продаватись до Іраку (22млн.$), Румунії (20млн.$), Польщі (20млн.$). Таким чином, перебудова експорту на нові ринки триває, але ще не дозволила збільшити експорт хоча б до докризового рівня.
Наступна група експорту - це м'ясо птиці. саме тут українські виробники за останні роки зробили великий прорив. У 2008р. цього експорту майже зовсім не було. У 2012р. експорт складав 145млн.$, здебільшого, у РФ та Казахстан (69 та 37млн.$, відповідно). У 2017р. було експортовано на 390млн.$ у десятки країн світу. Основний експорт прийшовся на Нідерланди - 78млн.$, Єгипет - 65млн.$, Ірак - 43млн.$, У 2012р. у ці країни взагалі експорту не було, у більш-менш помітній кількості він почався лише у 2014р.
Експорт цукру у 2017р. був найвищим за всі останні роки. Після піку у 2012р. - 168млн.$, він впав майже до 0 у 2014, після чого став впевнено зростати. Тобто, галузь, вивільнена від адміністративного контролю, знаходить себе на ринку. Пішов в історію дефіцит цукру на внутрішньому ринку, впевненно зростає експорт.
У 2012р. половина цукру експортувалась до Казахстану, більше, ніж на 10млн.$ продавалося до Угорщини. У 2017р. У Казахстан взагалі нічого не експортувалося, а на суму, більше, ніж 10млн.$ цукор купували у Шрі-Ланці (30млн.$), Туреччини (25млн.$), Лівії (20млн.$), Судані (19млн.$), Азербайджані (19млн.$), а в цілому у 11 країнах. Експорт більш рівномірний, помітні суми продавалися у багато країн, без явного лідера.
Сигарети в Україні виробляють відомі міжнародні тютюнові гіганти, тому їх експорт, який є частиною збутової політики цих гігантів, завжди був помітним. У 2017р. він не збільшився.
Зміну структури українського експорту можна побачити на прикладі молочних продуктів.
У 2017р. він склав 282млн.$, майже подвоївшись у порівнянні з минулим роком. Але у 2013р. експорт молочних продуктів склав 515млн.$ (в 1.8раз більше).
Справа у тому, що у 2012-3рр. основа експорту був сир, що продавався до РФ. Так, у 2012р. сир до РФ був проданий на 308млн.$, тобто дав 62% всього експорту всіх молочних продуктів України. У 2013р. 314млн.$ та 61%, відповідно. А вершкове масло у 2012р. майже не продавали, у 2013р. трохи продали - на 22млн.$, в основному, до РФ - 16млн.$
У 2017р. експорт відносно 2012-13рр суттєво впав. Бо сир експортували лише на 32млн.$ (половину до Казахстану, інше до Молдови Єгипту).
А вершкового масла - на 130млн.$ (24млн.$ до Марокко, 24млн - до Туреччини, по 10 - до Нідерландів та Казахстану). Тобто, експортовані продукти змінилися і експортується продукт до різних країн світу, а не тільки до РФ.
Структура експорту стала більш збалансована, треба лише збільшувати об'єми.
Структура експорту змінилася не у всіх продуктів харчування.
Наприклад, зростання цін на м'ясо влада пояснювала ростом експорту. Якщо взяти саме червоне м'ясо, тобто яловичина, свинина, то експорт у 2017 виріс до 2016, але менше, ніж у 2015-му. Це аж ніяк не пояснює зростання цін.
А структура експорту залишилася старою. РФ немає, але основні покупці - Білорусь, Казахстан, Азербайджан. Грузія.
Про експорт борошна вже йшлося: основні покупці - бідні країни 3 світу. І об'єм продаж не збільшується.
Тобто, позитивні зрушення є, але помітний результат є у виробництві лише декількох продуктів.
У 2017р. велике зрушення було у експорті птиці та вершкового масла. І сума експорту - сотні мільйонів $. При тому. що основний врожай пшениці та кукурудзи, вівса та ячменю, сої та ріпаку просто продається непереробленим. Тобто, ще великий простір для прогресу