Експорт товарів почав зростання з кінця 2016р.

У 2017р. експорт товарів з України стало зростав. Насправді ріст розпочався наприкінці 2016р. До кінця 2016р експорт товарів, навпаки, безперервно падав аж з 2012р. і вже впав майже наполовину (з 68.8млрд.$ у 2012р до 36.4 - у 2016-му).

Експорт послуг впав менше і почав зростати ще з 2016р.

В результаті експортовано товарів та послуг на 52.7млрд.$, що майже на 14% більше. ніж у 2016р. , але на третину менше, ніж у 2012р.

Зовнішньоторговий дефіцит збільшився.

Хоча експорт зростав, але дефіцит також зростав, бо імпорт збільшувався вищими темпами.

У 2017р. імпорт товарів та послуг збільшився до 55млрд.$ і перевищив експорт (у 2016-му трохи відставав). Дефіцит склав 2.3млрд.$

Основні галузі експорту - аграрна та металургійна, виробляють продукцію з невеликою доданою вартістю. Їх доля у експорті кожен рік зростає

Кількісні показники важливі, бо це - валюта, яка приходить до України (або йде звідси).

Але більш важливі якісні - що саме торгується? Зокрема, які товари продає Україна закордон, скільки в них доданої вартості - зарплати працівників та прибутку підприємців. Скільки валюти виробляється з 1 га землі, або скільки виробляє 1 працівник.

Основні групи товарів та послуг не змінювались на протязі оста

ннього десятиріччя. Змінювалося лише співвідношення між ними.

Якщо до 2014р. основним товаром, що експортувався, був метал (руда, заготовка, прокат та готові металовироби), то після їх місце зайняла аграрна та харчова продукція. Доля продукції машинобудування весь час зменшувалася.

Зростання долі аграрно-харчової продукції не означає зростання абсолютного об'єму. У 2017р. він майже такий самий, як у 2012 та у 2014рр - біля 18млрд.$  У 2015-16рр було невелике падіння. Але на фоні падіння експорту інших товарів доля аграрно-харчової продукції у загальному експорті постійно зростала і досягла 33% У 2008р. було все навпаки, 36% експорту давала металургійна промисловість, а аграрна - лише біля 14% і трохи поступалася навіть машинобудуванню.

Доля чорної металургії трохи підвищилась на фоні зростання цін на руду та метал. При тому, що абсолютний експорт металу у 2017р. зменшився в результаті зупинки підприємств на окупованій території Донбасу в результаті "блокади", Але ціни світового ринку трохи зросли, хоча й не досягли навіть рівня 2014р. І об'єм експорту також нижчий, ніж був у 2014р.А от до 2008р. падіння більш, ніж  2 р., хоча у минулому році було - у 3.

Невеликий відскок від дна експорту машинобудування, але к 2012р. - падіння у 2.5рази.

Щодо послуг, то основні послуги - транспортні, їх питома вага - більше 50% від суми експорту послуг. Здебільшого це трубопровідний транспорт, тобто транспортування російських нафти, газу. аміаку до Європи. По 15% складають експорт IT та послуг з переробки (виробництво продукції з сировини і за кошти замовника).

Таким чином, питома вага аграрної та металургійної галузей у загальному експорті кожен рік зростає. У 2017р. вони разом дали 55.7% всього експорту, а до 2014р. було навіть менше 50%.

Доля кінцевої продукції у експорті продовольства та металу не зростає.

Продукція аграрної та металургійної галузей мають невелику додану вартість. Але різну.

Так, серед аграрної продукції є рослини - зерно, насіння, овочі які експортуються як вони виросли з землі з мінімальною переробкою (сушка, сортування). З іншого боку експортується продукти переробки рослин - олія, м'ясо, крупа, мука, консерви, молоко та молокопродукти. Тут доля доданої вартості, хоч і невелика, але значно більша, ніж у зерна чи насіння.

Завдяки експорту великої кількості олії та відходів її переробки (макухи), доля готової продукції у експорті продуктів харчування майже дійшла до 50%. Бо експорт інших готових продуктів значно поступається експорту зерна та насіння. Наприклад, у 2017р. було експортовано пшениці - на 2.76млрд.$. У той же час експорт борошна з пшениці досяг 0.097млрд$ - це рекорд за всі часи, але склало лише 3.5% від експорту пшениці.

Доля готової продукції рік від року не зростає.

У 2015-16рр був провал - доля кінцевої продукції падала нижче 46%, у 2017р. повернулась до 48.7% як було до 2014р. А у 2008р. був паритет 50:50

Те саме стосується чорної металургії. Видобування руди має найнижчу додану вартість, у виробництві заготовки витрачається багато палива, електрики, природних багатств і відносно мало людської праці. Заготовка - лише напівфабрикат при виробництві металу, ні на що інше вона не потрібна. Так званий "4-й переділ" - труби, металоконструкції - це готова продукція галузі, вона має найбільшу додану вартість.

Як видно з графіка, доля руди за останні 10років постійно кожен рік росла і виросла з 7 до 21%

А доля ;4-го переділу", навпаки, з 2012р. кожен рік падала і вже впала з 14 до 7% І навіть доля готового прокату у 2017р. стала менше, ніж доля заготовки.

Експорт сировини - це не тільки мало доданої вартості, але й висока залежність економіки, життя людей від цін світового ринку.

З графіку, між іншим, видно, чому аграрна продукція обійшла металургійну після 2014р. - бо падіння цін на руду (і метали) у 2015-16рр було більше, ніж у 2р., а на зерно лише десь на 2/3

Відповідно, у 2017р ціни на метал відновлювались скоріше і доля металу у експорті стала зростати, а аграрної продукції - зупинилася.

Ціни на сировину дуже "волатільні", тобто дуже часто і різко (в рази) змінюються. У 2008, 2012рр вони були зависокими, відповідно у України був високий експорт, ВВП, зростання економіки, добробуту людей, курс гривні. У 2009 та 2015р. відбувся обвал цін і все впало - експорт. ВВП, економіка, гривня, добробут населення. У 2017р. ціни трохи зросли і трохи збільшилися експорт, економіка, зарплати, стабілізувалась гривня. Така залежність життя країни від кон'юнктури світових цін - результат експорту товарів з низькою доданою вартістю.

Бо ціни на товари з високою доданою вартістю не змінюються так швидко, вони не знають стрибків вгору та вниз. Але ця продукція дуже швидко змінюється.

Руда та зерно майже не змінилися з 19ст. Вуглецева сталь якою була у ті часи, такою і залишилася. У той же час автомобілі чи побутова техніка не те що 19ст, але й 1970р. сьогодні не можна навіть уявити у  продажу. А комп'ютерна техніка змінюється кожні 5-10років. І тільки якщо ви встигаєте змінюватись разом з прогресом, ви не залежите від криз та підйомів, можете забезпечити собі сталий економічний рівень.

У тому й біда української економіки, що у масових масштабах українські виробники товарів та послуг не можуть виробляти товари з високою доданою вартістю та встигати за прогресом. Тому основа експорту залишається сировина, напівфабрикати, продукція тих галузей, що менше відчули прогрес, або продукція минулих десятиліть, на яку ще є залишковий попит, здебільшого, на відсталих ринках )і за невелику ціну).

Залишається питання - а якже наш IT? А як же вчені, що працюють на грантах, віддалено на закордонних розробників? Вони ж заробляють валюту, експортують послуги і залишаються на передньому рубежі прогресу?

Так, але тут важливий масштаб явища. Чи є IT - розробники та науковці стати помітним явищем, чи залишаються на периферії економіки?

У статистиці є дані по експорту інформаційних, комп'ютерних  послуг, по дослідженням та розробкам та по експорту науково-технічних послуг. Все разом з 2013р. знаходиться на рівні 1.8млрд.$ і не зростає.

Питома вага у загальному експорті товарів та послуг зросла з 2 до 3.5%, але виключно за рахунок зменшення експорту товарів. Але й 3.5% - це не той відсоток, що може вплинути на загальну картину, змінити тенденцію.

Експорт готової продукції - аграрної та машинобудівної варто вивчии окремо. Але й загальний погляд дає підстави сказати  - нових тенденцій побачити неможливо, експорт як був сировинним, так і залишився таким, як залежав від цін світового ринку, так і продовжує залежати. Виключення є, але вони за своїм масштабом не впливають на загальну картину.

Повільні зміни у економічних відносинах не дають дороги для масового приходу нових виробництв. І, мабуть, без докорінних реформ, і не дадуть. Воно всім відомо. Спрощення регулювання, впорядкуванні відносин власності, доброзичливість з боку податкіців, митників. Нічого нового. Як тільки покращення перейдуть певну риску, це можна буде побачити у статистиці експорту.