Після 4-х років падіння експорт української машинобудівної продукції трохи зріс.

У 2012р. експорт був максимальнім -  13287млн.$. Після цього 4 роки падав, у 2016р. став мінімальним за п'ятиріччя - 4339млн.$, тобто впав у 4 рази. У 2017р. трохі підріс - на 16.5% до 5055млн.$.

Добре що підріс, але з урахуванням минулого падіння, ріст невеликий.

Основне падіння прийшлося на РФ, Казахстан та інші нафтозалежні країни.

Якщо подивитись на експорт без урахування країн ЕАЄС (РФ, Казахстану та Білорусі), то тут падіння було менше - з 5858млн.$ у 2008р до 3089 у 2015-му. Тобто, падіння почалося раніше, вже після кризи 2008р., закінчилося раніше - у 2015р., було менш глибоким - на 80%. За минулі 2 роки частину падіння вдалося відіграти - бо був ріст на 21%

Найбільша доля країн ЕАЕС у українському машинобудівному експорті була у 2012р. - 64.5%. Тобто була значна залежність.

Вже у 2013р. вона почала знижатися, а у 2017р. впала до 26% - це в межах припустимого.

Куди продається

У 2012р. головними покупцями українських машин були РФ, Казахстан, Угорщина Німеччина, Білорусь, Польша. Причему, обсяг продажів в РФ випереджав продажу в Угорщину більше, ніж в 10разів. Продажі в Казахстан також випереджали продаж в Угорщину на 60% (1 124 проти 684млн. $)

У 2017р. Казахстан вибув з десятки найбільших покупців української машинобудівної продукції, Білорусь опустилася на 9-е місце. Продажі в РФ впали більш, ніж в 6раз, проте, продовжують перевищувати продажу в усі інші країни.

Продажі в РФ продовжують лідирувати, незважаючи на спад

У 2012р. вагони продавалися до РФ на суму майже 1.8млрд.$, двигуни (судові, гелікоптерні та турбореактивні) - 730млн.$. 14 товарних груп експортувалися на суму більше 100млн.$

У 2017р. лише 1 товарна група - турбореактивні двигуни - експортуються на суму більше 100млн.$ Ще 6 груп на суму більше 50млн.$ та 11 груп - більше, ніж 10млн.$ Це традиційна для українського експорту продукція - гірнича, будівельна, сільськогосподарьска. Здебільшого вона - ще радянських часів розробки, попит на неї зменшується кожен рік, особливо під час криз. Тобто, падіння  її експорту, особливо, коли падають ціни на нафту і у РФ стає менше коштів, природне явище (окрім політичної складової).

Продаж машинобудівної продукції до Угорщини зростає кожен рік і зараз відстає від експорту до РФ лише на третину.

Експорт до Угорщини зосереджений в 3-х основних групах електротехнічної продукції - водонагрівальних пристроях, телефонах і автомобільному проводі. Значна частина експорту - це внутрішньофірмові переміщення продукції з подальшим експортом в ЄС в якості угорської продукції. На більше 10млн.$ (але менше 100) експортується 6 товарних груп. Окрім вказаних на діаграмі, це побутові електроприлади та запчастини для турбін.

Продажі в Німеччину і Польщу коливаються останні 5 років приблизно на одному рівні.

Крім автомобільного проводу помітні обсяги продажів (більше 10млн.$) підшипників, апаратури захисту та комутації електричних кіл (вимикачі та перевимикачі), гірниче обладнання та трансформатори.

Продажі в Польщу це, головним чином, автомобільний провід (252млн.$ з 400), крім того, на 10млн. $ експортованоно пральних машин.

У 2-й п'ятірці також відбулися істотні зміни.

Експорт до Китаю коливається. Він піднімався в 2013р., опускався в 2016-м, а в минулому році знову зріс.

Експорт в Чехію стійко ріс всі останні 5 років, але це, головним чином автопровід (144млн.$ з 201). Окрім проводу на 13.6млн.$ експортується апаратура захисту та комутації електричних кіл.

Те ж саме стосується Румунії (автопровід дав 119 з 147млн. $ машинобудівного експорту до Румунії, всі інші товарні групи - менше 5млн).

Експорт в Нідерланди також ріс всі останні роки, але він більш різноманітний (на суму більше, ніж на 10млн. $ нрім автопроводу було закуплено будівельної та друкарської техніки).

Всього 11 країн закупили українську машинобудівну продукцію на суму понад 100млн. $ Крім перерахованих це Білорусь, Словаччина, Індія.

Що продається?

Якщо до 2013 р. основна продукція машинобудування, що експортувалая це були вагони, то після - автомобільний провід. Вагони ж, навпаки, практично припинили експортуватися. У РФ надлишок власних.

24% всього машинобудівного експорту - це автопровід

На діаграмі представлені основні товарні групи українського експорту у 2012 та 2017рр.

Вагони, які давали більше 20% машинобудівного експорту у 2017р. - майже 3млрд.$, у 2017р. було продано лише на 52млн.$ А продаж проводу (здебільшого - автомобільного) зросли у 1.5рази (1.3млрд.$).

У 2 рази зменшилася продаж двигунів (судових, турбореактивних, для гвинтокрилів) - з 1141 ло 537млн.$ Тут, здебільшого політичні причини. Двигуни - продукція подвійного призначення, експорт її до РФ був заборонений. Тим не менше, у 2017р. до РФ продано турбореактивних двигунів на 158млн.$  Крім того, тривають поставки цих двигунів до Індії, Еміратів, а в 2017р. почалися поставки до Китаю (121млн.$). Взагалі поставки поміж країн ЄАЕС досягли максимуму в 2013 р., Потім скоротилися, але в 2017р. виросли за рахунок Китаю. Тобто. скорочення експорту двигунів в 2.5раза відбулося за рахунок поставок в РФ. В Європейські країни українські двигуни поставляються в невеликих кількостях (найбільші поставки у 2017р. до Чехії - на 7млн.$).

Інша традиційна продукція українського експорту - насоси. Вони також продавалися, здебільшого, до РФ та інших країн СНГ. В результаті - падіння у 2.7раза. Тут немає політики, просто криза і у РФ немає грошей, вони скоротили закупки у 3.5раз. Поставки до Білорусі та Казахстану також скоротилися у 2 рази. Так само скоротилися поставки в інші нафтові країни. Узбекістан у 2012р. купував насоси на 70млн.$, у 2017р. - на 4. Іран у 2012р. на 22млн.$, у 2017р. - на 1. По факту 2017р. більше ніж на 10млн.$ насоси купували РФ, Білорусь, Казахстан та Китай.У Європу на суму 4-5млн.$ було експортовано до Німеччини та Польщі, в інші країни непомітні суми.

Аналогічна ситуація з експортом трансформаторів. Так само - традиційна продукція українського експорту, що, здебільшого продавалася до РФ та країн СНГ. У 2008р. їх було продано на 682млн.$, з них на 460млн.$ - до РФ, а 78млн.$ до Казахстану. Вже після кризи 2008р. продажі впали і продовжували ппадати кожен рік, У 2017р. падіння закінчилося на дуже нізькому рівні продаж - 95млн.$, з яких доля РФ - 37млн.$. Стали помітними продажі до Німеччини на Угорщини - на 12 та 18млн.$ відповідно (раніше таких продаж не було), але це зростання не компенсує падіння продаж до РФ.

Наведені приклади експорту продукції традіційних галузей, що з радянских часів продавалась у країни пост СРСР. Потенціал цієї продукції вичерпується і продажі падають, особливо під час кризи.Намагання розширити продаж на нових ринках не дає помітних результатів, бо нові ринки потребують інших підходів, традицій, досвіду.

Інший підхід демонструють певні галузі електротехнічної промисловості. Це вже згаданий автомобілльний провід, це також виробництво телефонів (та запчастин для них), водонагрівачів.

Відомі іноземні фірми будують підприємства у Західній Україні та виробляють продукцію для своїх замовлень.

Так у 2017р. подвоївся експорт телефонів та запчасти до них - до 242млн.$ З них на 184млн. - до Угорщини - фактично, це поставки до всії Європи. Ще на 30млн.$ телефони експортувалися до Молдови.. .

Експорт водопідігривачів всі останні роки стало зростає  Якщо раніше це були теплові елементи опору, то з 2016р. - також апарати для приготування кофе та чаю. У 2017р. продано водопідігривачів на 245млн.$, з ни х 209 - до Угорщини, 130млн.$ з них - апарати для приготоування кофе та чаю. До країн ЕАЕС великих поставок ніколи не було, галузь з самого початку працює на Європу. У 2017р. зростання 79%

В результаті виходить. що експорт електротехнічної продукції зу 2017р. не набагато відстав від експорту 2012р. Але структура цього експорут змінилася, експортується часто зовсім інша продукція.

За всіма іншими класами товарів падіння дуже глибоке і майже не компенсується зростанням у 2017р.

На суму більше 100млн.$ експортується ще кілька товарних груп - підшипники, гірничо-металургйна техніка, будівельна техніка, апаратура для захисту та комутації електричних кіл.

Частково - це традиційна продукція, що продовжує знаходити попит (хоч і менший) на деяких ринках. Частково - українські виробники, у співробітництві із західними інвесторами випускають нову продукцію.

Так, наприклад, один з 3-х українських підшипникових заводів - Луцький - був приватизований відомим шведскьим концерном SKF. Його продукція поставляється по всьому світу у рамках політики кампанії. В результаті третину підшипників Україна продає до Німеччини (на 58млн.SKF у 2017р.) і ця кількість не падає, на відміну від продаж підшипників до РФ, що з 2012р. зменшились у 2 рази і сьогодні трохи менші, ніж до Німеччини (54млн.$)

Таким чином, відбуваються 2 паралельні процеси.

1. Природне зменшення попиту на традиційну продукцію, розроблену ще у 20ст. Цей процес прискорюється під час криз та гальмує під час фінансових "михурів", коли інвесторам нема куди дівати грощі. Але перспектив у більшості випадків така продукція не має Хоча деякі виробники намагаються її модернізувати слідом за світовим ринком та знаходити нових покупців.

Тим не менше, багаторічна тенденція експорту такої продукції - зменшення продаж

2. Участь лідерів ринку у виробництві продукції на території України та продаж в рамках своєї маркетингової політики, частково - під своїм брендом.

Цей шлях дає перспективу, експорт різко зростає, українські виробники виходять на світові ринки. Але не сьогодні таких прикладів дуже мало і всі вони зосереджені на заході країни. Тому макроекономічний ефект від них слабо помітний.

От коли світові лідери побачать в Україні сприятливі можливості і масово прийдуть із своїми виробництвом. технологіями, грошами, покупцями, тоді експорт машинобудівної продукції перевершить показники 2012р.

Більш докладно про експорт продукції машинобудування у 2017р. за посиланням