Чергова кампанія на захист вітчизняних виробників почалася в Україні з кінця 2019р. коли зміцнилася національна валюта та зменшилась інфляція.

Серед постраждалих галузей називалось і молочне виробництво.

Поголів'я корів зменшується, виробництво та експорт молочної продукції падає, імпорт, навпаки, зростає. Мережу заполонили страшні фото з полицями супермаркетів, заповнених європейськими сирами та вершковим маслом з акційною ціною, меншою, ніж на українські бренди.

Квоти на імпорт, гроші виробникам

Треба ввести квоти на імпорт молочної продукції, вимагають учасники ринку. 

Офіційна особа - торговий представник Україні обіцяє "захисні заходи проти імпорту сирів в Україну"

А представник виробників вважає за необхідне "з метою захисту українського ринку і підтримки молочної галузі, необхідно ввести дзеркальні квоти з країнами ЄС"

Та більше, він вимагає виплачувати чималі гроші з бюджету виробникам молока та переробникам.

Захисні заходи вимагають і інші учасники ринку.

Чи дійсно відбувається щось страшне і треба з цим щось робити, чи це виробники полегшують собі життя та хочуть зібрати гроші з українських споживачів та платників податків?

Чи кажуть правду ті, хто вимагає грошей пільг, квот та мит? Вони кажуть правду, але не всю. Тільки ту її частину, що обгрунтовує їх вимоги.

Що відбувається?

Поголів'я корів дійсно зменшується щороку. У 2019р зменшилось на 5% - до 1823т.голів. Такими самими темпами воно зменшується щорічно вже багато років.

Виробництво молочної продукції у 2019р. зменшилось на 3.7%, (на підприємствах - на 1.4%),  на переробку надійшло на 9.1% менше (від підприємств лише на 4%).

Нічого нового, таке відбувається кожен рік останнім часом.

Та більше - молока екстраґатунку збільшується швидкими темпами. А саме з цього молока виробляють експортну та якісну продукцію.

У 2019р. експорт українських молочних продуктів зменшився з 264 до 224млн.$ Але він залишається значно вищим, ніж у 2016-17рр.

У 1-й половині 2020р. експорт української молочної продукції ще зменшився і по багатьох позиціях поступається імпорту.

В чому ж причина?

Учасники ринку, що вимагають захисту та грошей, називають зовнішні причини, що, на їх думку, спотворюють конкуренцію та не дозволяють вітчизняним виробникам конкурувати на українському та світовому ринкам. 

- Високий ПДВ - в Україні 20%, у Польщі - 5%

- Квоти на експорт молочної продукції з України до ЄС і відсутність зворотних квот

- Занадто міцна гривня

- Державна підтримка виробників молочної продукції у Європі та відсутністю такої підтримки в Україні

І висновок Україні треба ввести обмеження на імпорт молочної продукції та допомагати виробникам грошами та пільгами.

А як насправді?

ПДВ взагалі не може спотворити конкуренцію. Адже європейські продукти в Україні продаються так само як і українські з ПДВ 20%

А українські продукти в Європі продаються так само як і європейські - з ПДВ 5-9% в залежності від країни.

Експорт молочної продукції у 2019р був значно вищий, ніж імпорт, баланс зовнішньої торгівлі молочною продукцією залишався на користь українського виробника.

Захищаються тарифами та квотами - коли навпаки.

У 2020р. курс гривні падає, а експорт став навіть менше імпорту, квоти на експорт в ЄС не вибираються. Названі рецепти не допомагають

Експорт молочних продуктів у 2019р. дійсно зменшився.

Суттєво впав експорт вершкового масла, сиру, а молока, навпаки, підріс

Імпорт молочних продуктів у 2019р. зріс

Але він в цілому залишився меншим, за експорт. Тобто сальдо було позитивне.

І імпорт по всім видам молочної продукції значно, у рази, менше за внутрішнє виробництво. Він дуже слабо впливає на ринок.

Наприклад, імпорт вершкового масла збільшився у 4.5рази

Але він все одно залишався у 8 разів менше експорту 9.6млн.$ проти 77

Це у грошах. А у тонах:

у 2019р. було імпортовано 2.2т.т. масла, а вироблено 91.6т.т., експортовано 16т.т.

у 2018р. було імпортовано 0.4т.т. масла, вироблено 105т.т., експортовано 30.4т.т.

Баланс став гіршим, але об'єм імпорту все одно залишається дуже незначним.

У 2020р. тенденція змінилася, імпорт навіть трохи перевищив експорт. Експорт до ЄС майже припинився, українські квоти залишаються невибраними. При тому, що курс гривні став падати. Все для експорту? А він зменшується. Тож не в курсі та малих квотах справа?

Ще кажуть, що квоти на експорт масла до Європи малі . Так, 2.4т.т у 2019р. це мало і все вибирається. Але з Європи імпортувалося майже стільки ж. Не було негативного балансу. І весь імпорт складав лише 2% від внутрішнього виробництва.

На 2020р. квота зросла до 2.7т.т. Але за півроку експорту майже не було.

Дані Укрстату на діаграмі показують, що експорт та імпорт масла, молока згущеного, незгущеного, сироватки у 2019р. майже на порядок перевищував імпорт.

Виключення - тільки сири. Імпорт - 23.7т.т. і майже все з Європи. 

Але, по-перше, внутрішнє виробництво сиру в Україні у 2019р. склало 180т.т тобто весь імпорт - лише 13% від нього

А по-друге імпортний сир відрізняється від українського, він належить трохи до іншого сегменту ринку і їх конкуренція відносна. Українські виробники майже не виробляють ті сорти сиру, які купуються в Європі.

Тобто імпортні квоти чи тарифи не покращать продажу українських молочних товарів, бо імпорт складає невеликий сегмент ринку і часто відрізняється від внутрішніх продуктів.

А чому експорт падає, а імпорт зростає? Тому, що:

ціни на українську продукцію зростають надто швидко.

Імпорт не складає реальну конкуренцію внутрішньому виробництву. Він заважає внутрішнім виробникам завищувати ціни.

А нам кажуть, що в Україні:

Занадто міцна гривня та державна підтримка закордонних виробників.

Виробники дуже скаржились на низьку інфляцію та зависокий курс гривні. Як це їм заважало?

На графіку показано рівень загальної інфляції споживчих товарів та динаміку цін на молочні продукти - за даними Укрстату.

По-перше, на графіку добре видно, що падіння цін на продукти харчування в Україні почалося тільки у вересні. Ще у серпні інфляція (місяць до місяця попереднього року) зростала і досягла 10.6% І тільки з вересня почала падати і у грудні склала 4.9%

По-друге, на графіку добре видно, що молочні продукти тенденція зниження інфляції зачепила у найменшій мірі. Те ж саме масло вершкове у жовтні ще підвищилось у ціні на 11.2%

По-третє ріст цін на молочну продукцію весь рік обганяв загальну споживчу інфляцію. Це стосується всіх видів молочних продуктів - молока, сиру, масла. Якщо у грудні ціни на продукти харчування в цілому виросли на 4.9%, , то а молочну продукцію - на 7.4-7.8%

У 2020р. тенденція не змінилася. Ціни на продукти харчування липень до липня зросли на 3.6%, а на молочні продукти – на 5-7%

Причиною цього явища не може бути ані міцна гривня, ані підтримка виробників в інших країнах. Мабуть, її треба шукати всередині самої галузі

Це все роздрібні надбавки у торгівлі ?

Але вимагачі захисту, квот та допомоги кажуть, що їх ціни не зростають, то все роздрібна торгівля накручує.

Тому пропонується подивитись на динаміку оптово-відпускних цін підприємств на молочну продукцію за даними ресурсу milkua.info

Ціни у 2019р. зростали і у гривні, і у перерахунку у $.

З грудня 2018 до грудня 2019р зросли оптово-відпускні ціни на:

- молоко на 8.9%,

- вершкове масло - на 14.6%

- сир кисломолочний 9% - на 7.9%

- сметана 20% - на 16.7%

Тобто у торгівлі вони зростали ще не так швидко.

У новому році ціни продовжили своє зростання у гривні, але трохи знизилися у $ завдяки швидкому зростанню курсу. Виробникам стало легше за рахунок споживачів та працівників, що отримують свою зарплату у гривнях. На ціни внутрішнього ринку зміна динаміки курсу гривні не позначилася - ціни як росли при падаючому курсі, так ростуть при зростаючому.

А що у світі?

Ціни на вершкове масло та сухе молоко знижувались весь 2019р та половину 2020-го. Тільки в останні  місяці тенденція стала мінятись.

Масло та сухе молоко - біржові товари. Ціни на них дуже волатильні, тобто швидко змінюються в обидві  сторони. Інколи швидко зростають, інколи падають. Без будь-якого зв'язку з собівартістю. От зараз - падають.

Українських цін це не стосується. Українські виробники не відчувають світових тенденцій і хочуть ізолюватись від них за допомогою квот та мит. За рахунок українських покупців.

Для тих, хто вважає, що тут винен високий курс української гривні пропонується подивитись на його динаміку у 2019-20рр (Джерело - сайт НБУ bank.gov.ua)

Тобто, вже у квітні 2020р. курс вийшов на рівень січня 2019р. А ціни на українське масло продовжували зростати, коли європейські падали. Експорт українського масла зменшувався, у Європи майже припинився, а імпорт, навпаки, швидко зростає. Це все у 2020р. коли гривня послаблювалась. Тобто тенденція має місце незалежно від курсу гривні.

Це все завдяки допомозі європейським фермерам з боку ЄС, кажуть захисники квот, мит на імпорт та пільг виробникам.

Завдяки допомозі у європейців дешевше молоко і вони можуть собі дозволити знижувати ціни.

Насправді, якщо допомога європейців стабільна, то вона може занизити рівень цін, але не може призвести до їх падіння. А ще у січні 2019р. українські ціни були суттєво нижчими за європейські.

А потім європейські були стабільними, українські зростали і у гривні, і у валюті.

Подивитись, як поводять себе українські ціни на молокосировину відносно європейських можна за даними сайту milkua.info Ціни наведені з урахуванням жиру та білку.

У другій половині 2019р. українські ціни зросли. І у гривні, і у валюті. Тобто знову, курс тут був другорядним явищем.

Європейські ціни на молоко за 2019р. зросли на 1-2% Українські - у гривні - на 7%

Але українські ціни навіть у дні максимального свого зростання та укріплення гривні - у грудні - залишалися нижче, ніж німецькі чи голандські. В інший час вони суттєво менші.

Українські ціни наздогнали та перегнали польські лише на протязі 4-х місяців причому, перегнали на 1-5%, що мало впливає на конкуренцію. Весь інший час українські ціни були нижчими за польські на 20-30%

І чому тоді експорт молочної продукції з України до Польщі у 2020р. майже припинився, а імпорт зріс?

Між іншим, якщо польське молоко дешевше за українське, чому б не купувати молокосировину у Польщі? Україні купує насправді молоко у Польщі, але у дуже незначній кількості. У 2019р. жирністю 1-6% - 2.6т.т Мабуть, було б вигідно, купували б більше?

В Україні мало якісного молока, а те, що є - дороге

Насправді, доля якісного молока екстра ґатунку з кожним роком зростає.

У 2019р. доля екстра ґатунку у поставках підприємствами на переробку зросла з 21 до 27%

За першу половину 2020р. - ще збільшилась, до 35%

Виробництво молока в Україні падає Але молока екстра ґатунку зростає. Це загальне надходження молока падає. А екстра ґатунку зростає

У 2019р. зросло з 581 до 710т.т. - на 21%

Всього від підприємств надійшло на 5.2% менше молокосировини. А екстра ґатунку - на 21% більше.

У 1-му півріччі 2020р. на переробку вже надійшло на 35.8% більше молока екстра ґатунку, ніж рік тому.

Загальне надходження падає - від підприємств надійшло на 2.5% менше молока. А екстра ґатунку - зростає на 35.8%

Це правда, ціна на українське молоко екстра ґатунку вища за ціну європейського. Адже згідно регламенту ЄС можна використовувати тільки молоко, яке відповідає вимогам українського екстра ґатунку. Але в Україні додатково використовують молоко вищого та 1-го класу. Основний експорт з України йде не до ЄС, а до країн колишнього СРСР та Бл.Схід. В ЄС експортується дуже мало молока.

В результаті середня ціна на українське молоко для внутрішнього споживання та для більшості експорту нижча за європейське. Ну, і головне - ціна на якісне молоко зростає так само, як і на інше. Що добре видно за статистикою сайту milkua.info

Зростання за 2019р. ті самі 7%, що й українське молоко в цілому. Так, у 2019р. курс гривні укріплювався. Але у 2020, навпаки, послаблюється. А тенденція та сама. Виробництво, експорт падає, ціни та імпорт зростають.

У світі ціни на молочну сировину у 2019р майже не зростали, у 2020р почалося їх падіння, пов'язане з кризою та коронавірусом. А от України це не стосується - ціни зростають, можливо, не так швидко.

Здавалося б, і до чого тут курс?

В чому причина?

Вона не зовнішня, а внутрішня.

Низька продуктивність праці та відсутність конкуренції.

Надій молока на 1 корову в Україні залишається нижчим ніж у більшості європейських країн.

В середньому по країні він трохи вище, ніж 5т. на 1 корову на рік

Якщо дивитись тільки на підприємства, то 6.15т.

В Європі надої вищі.

Данія - 9.85т

Естонія - 9.35т.

Нідерланди - 9.08т.

Чехія - 8.82т.

Німеччина - 8.07т

Польща - 6.4т.

Треба ще додати, що все європейське молоко тільки екстра ґатунку.

В Україні також є ферми, де надої на 1 корову складають 10т. на рік і вище, а молоко - екстра ґатунку.

Це спеціалізовані молочні підприємства, які налагодили технологічні процеси за європейськими зразками.

Нажаль, більшість ферм залишились майже з радянських часів. Часто їх підтримують агрохолдінги, що займаються рослинництвом, але зберігають молочні ферми фактично з соціальною метою - щоб зайняти населення. Якість та продуктивність там залишаються на низькому рівні, бо як бізнес такі підприємства ці ферми не розвивають.

Це добре. що вони дбають про соціальні проблеми сіл, в яких працюють. Але чому за рахунок українських споживачів?

Невигідно виробляти молоко, ріжуть корів кажуть вимагачі грошей та пільг

Насправді, навпаки, там, де виробництво на сучасному рівні, отримують прибутки та розширюють виробництво молока

Це показує статистика. Прибутковість молочного виробництва у 2019р. зростала. Просто ціна на молоко зростала швидше, ніж на зерно, корми, а на паливо взагалі падала.

Укрстат показує рентабельність виробництва молока у 2019р. 20.6% - це один з найкращих показників за час незалежності.

Для розрахунку прибутковості молочного тваринництва розраховують Індекс УМІ - це відношення ціни сирого молока 1 ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах.

На графіку треба дивитись не на абсолютні значення, а на динаміку. Так от динаміка показує, що у 2019р. прибутковість молочного виробництва постійно зростала. На початку 2020р. вона знизилася, останні 3 місяці тримається на постійному рівні. І цей рівень вищий, ніж у 2016 чи у 2018рр

А чому є ріжуть корів та зменшують надої? Так у тих господарствах, де виробляють якісне молоко і високий надій на 1 корову, не ріжуть. Там як раз збільшується виробництво. Збиткове воно в господарствах, де низька якість та продуктивність. Але тримати їх за рахунок покупців молока не справедливо.

Ціни уперлися у імпорт. Виробники хочуть їх далі підвищувати, для цього треба прибрати імпорт

Насправді, виходить інше. Українські виробники підвищують ціни при будь-якому курсі, при кризі та економічному зростанні. В результаті вони напідвищувались так, що уперлися у імпортні ціни. Далі підвищувати все складніше. І вони хочуть цю перешкоду подальшому зростанню цін прибрати.

На світовому ринку складні часи. Вартість молока та молокопродуктів знижується.

Замість пристосовуватись до ринку, підвищувати конкурентоспроможність деякі українські виробники намагаються відгородитись від ринку митами та квотами, примусити всіх українських громадян оплачувати їх небажання конкурувати

Сільське господарство на сьогодні - головна галузь української економіки. Молочне виробництво виробляє більше доданої вартості, ніж рослинництво, тому при ефективній роботі може просунути українську економіку, підвищити добробут громадян. Але це можливо, якщо воно буде конкурувати на світових ринках та виробляти додану вартість, а не вимагати грошей від людей.