Реформи в Україні передбачали, що соціальні фонди будуть зменшуватися та об'єднуватися. Але нічого такого досі не відбувається.

Багатьма помічено, що жодних ознак страхування в реальній роботі цих фондів немає, це просто паралельний бюджет. Але комусь це роздвоєння бюджету подобається. В результаті увага громадськості сконцентрована на бюджеті, як витрачаються кошти соціальнх фондів знає значно менша кількість громадян.

Скільки зібрали?

Єдиний соціальний внесок, що має бути основним джерелом доходів соціальних фондів, у 2015р. склав 185.7млрд.грн. Це трохи більше, ніж у 2014р., але трохи менше, ніж у 2013р.. Тобто радікальних змін у зборі цього внеску не відбувалося.

На протязі останнії років ЄСВ складав десь 40% від доходів бюджету. Тобто аналізувати доходи держави, оминаючи ЄСВ неможливо. З сер. 2012р. в Україні почалася економічна криза, доходи бюджету та ЄСВ не зростали. У 2015р. номінальні доходи бюджету стримко виросли завдяки інфляції, падінню курсу гривні та введенню нових податків. Оскільки зарплата не підвищувалася, ЄСВ не виріс пропорційно доходам бюджета і склав 28.5% від його доходів.

Куди пішов?

Майже весь цей сбор йде до пенсійного фонду (ПФ) і йому ще не вистачає.

З діаграми видно, що до ПФ і 2015р. пішло 165млрд.грн. ЄСВ - трохи більше, ніж у попередні роки (160 та 163млдр.грн.)

У фонд допомоги від тимчасового безробіття пішло 8млрд.грн - менше, ніж у попередні роки, коли фонд отримував більше 9млрд.грн. ЄСВ,

Фонд страхування від нещасних випадків отримав 6.6млрд.грн - майже стільки ж, скільки 3 останні роки.

Зменишилась сума, що отримав Фонд безробіття - 5.7млрд.грн (у 2014р. 6.2млрд.грн, у попередні роки більше 9млрд.), хоча як буде видно далі, витратив більше.

Доходи ПФ окрім ЄСВ складають виплати з державного бюджету та відрахування підприємств на виплату пільгових пенсій.

Бюджет фінансує ПФ для виплати спецпенсій (військовим, чиновникам, чорнобильцям та ін) - сум, які не мають відношення до пенсійного закону та на виплату яких ПФ не збирає внески. В цьому випадку ПФ - лише агент уряду, який виплачує гроші, які йому передає для цього бюджет. З діаграми видно, що суми спецпенсій збільшилися у 2013р. і з того часу залишаються незмінною - трохи більше 60млрд.грн.

Але ПФ не вистачає власних доходів для виплат сум згідно з пенсійним законом. У 2015р. сума дотацій з бюджету на ці виплати значно виросла - майже до 32млрд.грн..

Таким чином всього у 2015р. бюджет перевів у ПФ 95млрд.грн. - 58% від суми ЄСВ, що отримав ПФ.

4млрд.грн у ПФ переводять підприємства, на яких працювали пільгові пенсіонери (вчені, ті, що працювали у шкідливих умовах та ін)

Видатки ПФ - це виплата пенсій.

Найбільша сума та, що виплачується в межах пенсійного закону, у 2015р. вже досягла 205млрд.грн..

Адміністративні витрати фонду залишаються майже незмінними на протязі останніх років - біля 1% всіх витрат фонду.

З наступної діаграми видно, що середня пенсія постійно зростає, зокрема у 2015р.вона виросла на 7.5%

При тому, що мінімальна пенсія у 2015р. піднімалася 1 раз з 1.09.2015р. на 13%, її зростання торкнулося лише 8.6млн.пенсіонерів, а для отримувачів високих пенсій, які продовжували працювати, навпаки, її сума зменшилася на 15%, середня пенсія усе одно зросла. Це результат того, що на пенсію у 2015р. виходили працівники з високою зарплатою, яку вони встигли отримати у роки підйому 2006-8 та 2011-12рр. А припиняли отримувати здебільшого ті, кому вона була призначена за роботу у радянський час та у 1990-ті роки, коли зарплати були мизерні.

Загальна кількість пенсіонерів склала 12.3млн.осіб. З них пенсії за віком отримували лише 9.4млн.осіб, або 76% всіх пенсіонерів.

Хто отримував інші види пенсійна суму більше ніж 50млрд.грн. пенсій з бюджету?

Найбільше, як і рік тому (по 23.5млрд.грн), отримали соціально вразливі верстви населення. Це люди похилого віку, які не мають права на пенсію, інваліди, а також соціальні працівники, що доглядають за інвалідами.

Так 1.37млн.осіб отримували пенсії по інвалідності (у середньому 1502.7грн).

0.62млн.осіб отримували пенсію у зв'язку із втратою годувальника (середня пенсія 1501.6грн)

Чисто соціальні пенсії отримували 101т.осіб і їх розмір склав у середньому 1098.76грн.

Кошти, що виділені військовим пенсіонерам збільшились (з 14.7 до 17.6млрд.грн) , але все ж таки їх менше, ніж соціальних виплат. Всього такі пенсії отримували 562т.осіб, їх середній розмір був під 3т.грн.

Всі середні суми наведені на кінець 2015р. (на протязі роки середні суми та кількість, що їх отримувала могла бути іншою)

Біля 7млрд.грн. за 2015р. отримують пенсіонери-чорнобильці, 6млрд.грн - шахтарі, металурги та інші працівники, які мають право дострокового виходу на пенсію (до досягнення загального віку виходу). Їхні пенсії потроху зростають так само, як і всі інші. Біля 1млрд.грн. складають пенсіх науковцям (в частині, що перевищує пенсії згідно з пенсійним законом). Умови їх отримання з кожним роком стають жорсткішіми.

Часто дорікають великими пенсіями депутатів, судей, прокурорів. Справедливо дорікають, але кількість цих людей невелика і на видатки ПФ не впливає.

Так у грудні 2015р. 1431 суддя отримав у середньому 16456.41грн пенсії Тобто за рік всі судді могли отримати не більше 0.3млрд.грн. що не співставно з дефіцитом фонду.

962 депутата отримали середню пенсію 15185,87грн. - ще менше - десь до 0.18млрд.грн, 5208 прокурорів - у середньому 7052,88грн (менше, ніж депутати та судді) і т.д.

Тобто наближати їх пенсії до пенсій інших людей потрібно, але це питання стимулів та моралі, але ніяк не дефіциту ПФ.

Таким чином, загальна сума пенсійних виплат в Україні складає 263млрд.грн (не враховуючи адміністративні видатки самого фонду, але включно з виплатами за доставку) і зменшуватись підстав не має. Якщо не збільшити пенсійний вік, то сума коштів на пенсійне забезпечення буде тільки збільшуватись, бо як вже було показано, середня пенсія зростає навіть без збільшення мінімальної зарплати. Та й демографічна ситуація сприяє зростанню виплат, адже пенсійний вік з кожним роком досягає все більше громадян.

3 інші соціальні фонди витратили на свє функціонування трохи більше 20млрд.грн.

Доходи та виплати фонду допомоги з тимчасової непрацездатності у 2015р. трохи зменшилися з більш, ніж 9 до 8млрд.грн.

Нарешті фонд припинив виконувати не властиву для нього функцію оздоровлення дітей та інших верств населення. В минулі роки на це йшло до 2млрд.грн. щорічно і було найбільшим джерелом корупції.

Допомога по тимчасовій непрацездатності трохи зменшилася - на кілька сотень мільонів грн. Мабуть працедавці менше використовують фонд для виплат працівникам, що захворіли. А допомога по вагітності залишилася на рівні минулих років - трохи більше 2млрд.грн.

Доходи фонда допомоги по безробіттю заменшилися у 2015р. - вони склали 5.7млрд.грн, хоча ще 2 роки тому перевищували 9млрд.грн. Аое видатки фонду у 2015р. склали на 2.1млрд.грн більше. ніж доходи,хоча раніше було навпаки.

Видатки збільшилися порівняно з минулим роком, вийшовши на рівень 2013р.

Адміністративні видатки склали 15% всіх видатків фонду безробіття

Допомога по безробіттю зросла до 6млрд.грн. Майже не виділялися кошти підприємцям на працевлаштування безробітним (у 2015р. - 1млн.грн. в той час коли у 2012-13рр - по 700млн.грн.). Кошти на професійну перепідготовку склали 200млн.грн - на рівні минулих років. Ще 200млн. були виділені безробітним для організації своєї справи. Адміністративні видатки склали 1.2млрд.грн - на рівні минулих років. Це 15% всіх видатків фонду. Сума завелика, при тому, що фонд майже не займається трудовлаштуванням тих, що втратили роботу, а здебільшого виплачує їм гроші. Нагальна потреба злити цей фонд з іншими соціальними фондами зрозуміла всіма, але далі слів справа не йде.

Третій фонд - страхування від нещасних випадків.

І доходи, і видатки цього фонду на рівні минулих років, хоча трохи більші, ніж у 2014-му році.

Відшкдування шкоди потерпілим трохи збільшилося, кошти на реабілітацію потерпілих залишилися на минулому рівні. Адміністративні видатки як і у 2014-му році склали 400млн.грн. або 6% всіх видатків.

Тим не менше залишається незрозумілим чому об'єднання фондів. що почалося ще у 2014р йде так довго.

Напрошується також переведення всіх коштів соціальних фондів до бюджету, бо реального страхування вони не виконують. ЄСВ - обов'язковий платіж. фактично є податком на зарплату. І виплати з фондів не прив'язані до сум накопичених грошей, а визначаютсья законом.

Та більше, роботодавці все частіше не користуються послугами фондів, хоча вимушені сплачувати до них гроші. Деякі з них виплачують працівникам кошти в разі захворювання самостійно, тим більше, що сьогодні є можливість працювати виддалено. І це правильно, бо державі обходиться у великі суми лікарі, основна робота яких видавати лікарнянні, так ще й фонд, який ці лікарняні приймає та оплачує. Лише зайвий клопіт для роботодавця та збільшення податкового тиску для нього.

Великі суми, які сьогодні йдуть окремо від бюджету у соціальні фонди примушує враховувати їх окремо, коли йдеться про суми, які перерозподіляються через державу.

Відношення сум перерозподілу до ВВП наведені на діаграмі (не враховано збільшення боргу, насправді перерозподіл вище - до 50%)

Таким чином, у 2015р. перерозподіл ще збільшився. Це добре, що у 2016р. ЄСВ зменшився, через бюджет проходить більший відсоток державних коштів, держава стала рахувати та оприлюднювати квазіфіскальні видатки. Цей процес має продовжуваись аж до повного обнуління ЄСВ та консолідації всі видатків держави у бюджеті.А соціальне страхування має виконувтаись приватними агентами на комерційній основі. Тоді й контроль за видатками стане більш прозорим.

Видатки соціальних фондів стали більш наближеними до їх прямого призначення, вони менше займаються не своєю справою. Це добре Але контроль явно недостатній. Мабуть робота з виплатами лікарняних та з безробіття чекають повного перезавантаження.