Доля аграрної галузі в українському експорті постійно зростала після кризи 2008р , у 2019р. вона досягла 34%, доля більшості інших суттєво впала.

Зростання долі транспортних послуг на графіку суто ситуативне, воно відображає поверення Газпромом боргу Нафтогазу за рішенням Стокгольмского арбітражу.

Графік показує, що експорт України у 2019р. зростав за рахунок сировнних галузей та напівфабрикатів.

А у аграрному експорті зростала доля сировини - зерна, та зменшувалась доля готової продукції:

Справа не в зменшенні експорту готової продукції як такої, а у занадто швидкому зростанні експорту зерна у 2019р.

Експорт більшості видів готової аграрної продукції у 2020р. збільшилася. Але не так швидко, як зерна. Тому і питома вага готової продукції у аграрному експорті зменшилася до 42%

Експорт готової харчової продукції з України досяг дна у 2015р. У 2017р. він суттєво зріс, у наступні роки зростає, але повільно.

Так у 2019р. зріс експорт олії, м'яса птиці, борошна та тіста, сигарет та відходів, яєць та сигарет, солодощів та фруктових соків.

Зменшився - червоного мя'са , молокопродуктів, цукру, овочів, напоів.

Після 2014р. у аграрному експорті відбулися значні зміни.

По-перше, майже припинився експорт до РФ, натомість збільшився до країн ЄС та середнього Сходу

По-друге, на перше місце вийшли інші товари.

Олія та відходи її виробництва - головні готові продукти аграрного експорту

На гістограмі можна побачити, що експорт олії значно більший, ніж всіх інших видів готової продукції. І цей експорт зростає кожен рік. До 2014р. олія також експортувалася, але значно менше. Олія на 90% це соняшникова олія, але є невелика кількість з сої і навіть маргарин. На діаграмі нижче показаний розподіл експорту саме соняшникової олії по країнам-покупцям.

До 2014р. основні покупці української олії були РФ, Туреччина та Єгіпет, на сьогодні вони майже припинили її купівлю. Але експорт виріс майже у 10р. за рахунок інших країн - Індії, Китаю, Нідерландів, Італії та Іспанії.

Як буде після епідемії - побачимо.

Так само зростає експорт відходів виробництва олії та муки - макуха і висівок. Відходи вже вийшли на другу позицію, їх експорт став більше за всі інші види готової аграрної продукції

Так само постійно зростає експорт сигарет.

М'ясо птиці до 2014р. експортувалося мало, у дуже невеликій кількості до РФ та Казахстану. Після 2013р. експорт у країни ЄАЕС припинився з політичних причин, основний експорт сьогодні йде до Нідерландів та Словаччини у кількости значно більшій, ніж весь експорт до 2014р

З діаграми видно, що у 2012р. ані до Нідерландів, ані до Словаччини, ані до С.Аравії чи Іраку поставок птиці не було. В останні роки це основні її покупці.Експорт до Нідерландів вже перейшов через 100млн.$, експорт до С.Аравії підійшов до цієї позначки.

90% експорту м'яса птицы забезпечує МХП.

Абсолютно змінилася структура експорту молочних продуктів.

Бо до 2013р. основним була продаж сирів до РФ. Після 2013р. вона припинилася - РФ заборонив українську молочну продукцію У той же час вершкове масло не експортувалося, навпаки, Україна його купувала закордоном (дешеве у Білорусі, дороге та якісне у Європі).

Зараз експорт сиру зменшився з 400млн.$ у 2008р. до 25-30млн.$ У той же час експорт вершкового масла виріс до 129млн.$ у 2018р. і трохи зменшився до 77млн.$ у 2019-му

Експорт збираного молока (с додаванням цукру, сухе молоко) тримається на рівні 74-76млн.$

У 2008р. половина з 653млн.$ молочних продуктів продавалася до РФ. Максимум був у 2013р. - 374млн$ З 2016р. не продається зовсім.

На другому місці був Казахстан - 95млрд.$ у 2008р. З того часу експорт молокопродуктів до Казахстану зменшувався, сьогодні він на рівні 25млн.$

Сьогодні вершкове масло продається до Грузії, Азербайджану, Нідерландів, С.Аравії

Збиране молоко - до Китаю, Грузії, Вірменії.

А невелика кількість сиру - до Молдови та Казахстану.

У 2019р вартість масла та сухого молока у світі зменшилася, можливо тому і український експорт зменшився.

А от експорт кондитерських виробів впав з 2012р. майже вдвічі, хоча й суттєво піднявся з 2015р. і продовжує зростати кожен рік На діаграмі наведені загальні цифри і по цукровим виробам, і по шоколадним, і по борошняним, і, навіть, по напівфабрикатам.
Максимальний експорт кондитерських виробів був досягнутий у 2012р. – 1.18млрд$ Основним покупцем українських кондвиробів у 2012р. була РФ (229млн.$), більше, ніж на 100млн.$ купувала також Латвія (148млн.$). З того часу РФ заборонила імпорт українських цукерок та шоколаду, експорт до РФ впав до 30млн.$ (це какао-паста, готова продукція не може експортуватись). Зменшився експорт і до багатьох інших країн пост-СРСР, навіть до Латвії - до 10млн.$.

Сьогодні велику кількість кондитерських виробів купує Молдова, Казахстан, Румунія, Польща. Ще кілька країн купує їх у кількості 10-20млн.$, у жодній з країн немає монополії. Українська кондитерська продукція широко представлена у світі, включно з розвиненими країнами Європи та США. Українські виробники мали потенціал, щоб збільшити поставки, зробити свої бренди звичними для світу.

Зростає і експорт виробів з зерна - борошна, тіста, круп та солоду. Разом вони дали у 2019р. 257млн.$ Це найбільша сума в українскій історії, стільки не було і до 2014р.

Ця кількість досить рівномірно розподілена по світу. Так у 2019р. найбільше було експортовано дло ОАЕ - 28.6млн.$, до Молдови - на 19.1млн.$ А на 10млн.$ та більше - до Китаю, Німеччини, Палестини, Індонезії, Анголи, Польщі, Бразилії, трохи менше 10 - до Ізраілю, Сінгапуру, Сомалі

Борошне пшеничне було продано на 93.5млн.$, солоду на 50.5млн.$, напівфабрикатів з тіста - на 44.4млн.$ 

Дуже повільно, але неухильно українська готова продукція розширювала своє представництво у світі

Просто масштаби у сотні мільонів доларів не давали змоги вплинути на макроекономічну ситацуію в країні. Бо зерно продавалося мільярдами і швідкість продажу зростала.

Виробництво борошна збільшує додану вартість

При переробці 1т. зерна виходить 0.75т. борошна та 0.25т. висівок. 1т пшеничного борошна експортувалась по 255.9$/т, висівок - по 129.85$/т. У 2019р. борошно стало дорожче, а висівки та зерно - дешевше.

Тобто, якщо продавати не пшеницю, а продукти її переробки, то з 1 т. пшениці до країни прийде 224.4$, а не 182.7$ як при експорті 1т. пшениці. Доход збільшується на 23% Відповідно збільшується і віддача від 1га землі.

Треба пам'ятати, що українське борошно коштує значно менше, ніж в середньому у світі.

З одного боку, експортується забагато борошна нижчих сортів. З другого - борошно продається до країн, які не можуть купувати за світовими цінами. За найнизькими цінами продається украньске борошно до бідних країн -Мозамбіку, Мадагаскару, Анголи. Можливо, з третього боку має місце схема виводу грошей. Бо у такі країни як ОАЕ, Сингапур, Гонконг борошно продається за цінами, нижчими за середні. Ці країни часто використовуються для схем виводу частини експортної виручки. І, навіть при таких занижених цінах, в Україну від продажу продуктів переробки замість зерна, в Україну приходить на чверть більше валюти.

Однак, експорт зерна зростає значно швидше, ніж експорт борошна.

На даному графіку показаний експорт борошна, тіста та круп з пшениці у порівнянні з експортом пшениці.Ескпорт пшениці зростає значно швидше. Краще б було навпаки.

Експорт м'яса птиці збільшує додану вартість.

На 1 кг приросту ваги птиці витрачається 1.7кг кормів. У складі цих кормів зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, а також відходи виробництва олії та морська ракушка. Співвідношення можуть бути різні, але припустити, що собівартість 1кг кормів не вище ціни зерна кукурудзи.

При експорті 1т кукурудзи в Україну прийшло - 161.3$. Середня ціна продажу м'яса птиці 1395.6$/т, тобто в 5разів більше, ніж зерно на відгодування. Різниця - це майже сама додана вартість (окрім енергоресурсів), що визначає добробут країни.

Але експорт зерна кукурудзи значно обганяє експорт м'яса птиці.

Звісно, вийти на ринок готової продукції значно важче, ніж на ринок зерна. Не всі країни згодні займати млн.га зерном чи олійними культурами, а от виробляти солодощі чи сир готові майже всі.

Тому вихід на ринок готової продукції - тривала робота. що потребує витримки та професіоналізму. Головне, щоб вона йшла постійно та неухильно.

Як воно вийде після вирусної кризи, поки невідомо. Буде шкода, якщо багаторічні зусилля українських виробників підуть даремно