Соціальні фонди у 2014р.

На відміну від бюджету та пенсійного фонду, робота інших соціальних фондів до цих пір не привернула увагу громадськості. Так, вони працюють із значно меншими сумами грошей. Але це - також мільярди гривень, як сплачуються українцями у вигляді ЄСВ,

Відомо, що ЄСВ, який нараховується на зарплату працюючих, ділиться на 4 частини. Найбільша з них йде до Пенсійного фонду, три менших - до фондів страхування тимчасової непрацездатності, страхування від нещасних випадків та від безробіття.

Розподіл ЄСВ між фондами у 2012-14рр. ілюструє наведена діаграма.

Таким чином, незважаючи на скорочення у 2014р., на соціальні фонди було витрачено 23млрд.гр. До початку бойових дій на Донбасі, на всю оборону держави виділялося менше.

На що витрачаються кошти фондів?

Як доходи, так і видатки фонду тимчасової непрацездатності дещо зменшились. Як і завжди питання викликає "забезпечення оздоровчих заходів", що на практиці означає, що цей фонд займається путівками у санаторії для дорослих та дітей, що аж ніяк не відповідає його назві. На практиці процес виділиння та розподілу путівок завжди є непрозрачним, дає велику можливість для корупційних дій. Уряд обіцяє, що у 2015р. фонд припинить займатися путівками.

Адміністративні видатки тримаються на рівні 5% всіх видатків фонду.

Доходи та видатки Фонду страхування від нещасних випадків у 2014р. залишились на рівні минулого року. Оскільки основні видатки пов'язані з виплатою відшкодування потерпілим, фонд займається своєю уставною справою, непрофільних видатків майже немає. Потрібно лише контролювати, щоб виплати йшли дійсно постраждалим. У 2014р. фонд вперше виділив окремою сумою адміністративні видатки і ми дізналися, що вони складають 6% від всіх видатків фонду.

Мабуть вірне рішення було прийнято КМ у 2015р. - об'єднати обидва фонди і скоротити адміністративн видатки, бо страхувальні суми не зростають і видатки управління будуть займати все більшу питому вагу.

Серед видатків фонду страхування від безробіття у 2014р. примітним є зменшення майже до 0 видаків на дотації роботодавцям, що беруть до себе на роботу безробітних. У минулі роки на це виділялося десь 700млн.гр. Мабуть, ця практика не дала помітних результатів і під час кризи на таких операціях вирішили зекономіти. Насправді, видатки фонду значно скоротилися, з огляду на те, що певну суму фонд перерахував пенсійному фонду. Адміністративні видатки майже ен скоротилися і досягли 17%, що неприпустимо багато. Оскільки це - здебільшого зарплата співробітників фонду, мабуть, тих працівників потрібно скорочувати, а функції різних фондів об'єднувати.

Доходи та видатки Пенсійного фонду

Пенсійниф фонд забирає левову частку від ЄСВ, а такоє має інші доходи.

Ще 2млрд.гр. ПФ отримав з інших соціальних фондів.

З діаграми видно, що доходи фонду від ЄСВ та від підприємств, що компенсують видатки за підвищеними чи достроковоими пенсіями їх співробтників, рік від року не змінюються, залишаючись на тому самому рівні. Незважаючи на інфляцію.

Суму, яку державний бюджет у 2014р. перераховує на спецпенсії, залишається незмінною після зростання у 2013р. Дотації з бюджету на виплату пенсій за рахунок ПФ у 2014р. суттєво зменшилась. На кінець року залишався не повернутий кредит до бюджету у сумі біля 1млрд.гр.

Видатки ПФ у 2014р. дещо зменшились відносно 2013р., але залишились більшими у порівнянні з 2012р.

Пенсії, які за сумою та віком отримувача відповідають пенсійному закону, дещо зменшились у порівнянні з 2013р., але більші за 2012р.

Мається на увазі, що коли отримувач пільгової пенсії досяг загального пенсійного віку, то виплата йому пенсії в сумі, що відповідає його стажу та зарплаті - це обов'язок пенсійного фонду, а все що більше - бюджету. Таким чином, 187млрд.гр. у 2014р. ПФ сплатив пенсіонерам у межах своїх зобов'язань. А все, що виплачувалось більше, або пенсіонеру, який вийшов на пенсію раніше досягнення загального пенсійного віку, виплачується за рахунок бюджету. Тим, хто немає пільг він повністю виплачує пенсію за рахунок своїх надїоджен. Тим, хто має пільги - частково за свій рахунок, а частково - за рахунок бюджету.

У 2014р. на ці виплати бюджет переказав ПФ 51млрд.гр. - більше, ніж у минулі роки. Пенсія військовим у межах пенсійного закону також зменшилась. Адміністративні видаки фонду скаладають менше 1%. Таким чином, тримати декілька фондів з невеликим обсягом роботи економічно збитково, чим більші суми обробляє фонд, тим менше питома вага адміністративних видаків. Ці видатки на 80% - це зарплата з нарахуваннями на неї, що повертаються назад у соціальні фонди.

Кому виплачуються пільгові пенсії?

Майже половина - це інваліди, ті, хто допомагає інвалідам та особи, що не заробили собі на мінімальну пенсію, але мають потрібний стаж - 23.5млрд.гр, або 46% від всіх видатків бюджету на пільгові пенсії.

14.7млпд.гр. або 29% бюджетних витрат отримали колишні військові та правоохоронці.

Чорнобильцям виплачено 6.6млрд.гр. додаткових пенсій, або 13% видатків бюджету на пільгові пенсії.

Гірнякам та металургам виплачено 4.8млрд.гр. додаткових пенсій, науковйям - 1млрд.гр.

Хто яку пенсію отримує?

Середня пенсія в Україні зростає, хоча індексації у 2014р. не проводилися. Просто не пенсію виходять нові пенсіонери, що мали більші зарплати у період підйому економіки.

Кажуть, що середня пенсія зростає за рахунок чиновників. Це не зовсім так. У чиновників, дійсно, пенсії вищі. Але їх не так багато, щоб сильно вплинути на середню цифру.

Пенсію в Україні отрмують 12 147 189 осіб.

Звичайну пенсію на основі Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримують - 10 807 376 осіб, середня пенсія в них складає 1427,79гр. - на 154гр. менше. ніж у середньому по країні.

Колишніх військових та інших силовиків, міліціонерів тощо - 589 113пенсіонерів, їх середня пенсія вище, ніж у звичайних пенсіонерів - 2562.64гр.

Соціальні пенсії (особи, що не мають потрібного стажу) отримують 106 324особи, середня пенсія зовсім невелика - 976.99гр

Пенсіонерів-чорнобильців 84420 осіб, їх середня пенсія ще більша, ніж у військових - 3138,1гр.

Пенсіонерів-чиновників, що отримуюьт пенсію на основі законів "Про державну службу" чи "Про дипломатичну службу" - 110004 особи, їх середня пенсія 3138.05гр.

Колишніх журналістів, що отримують пенсії на основі Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" 3586 осіб, їх середня пенсія 3266.04гр. навіть більша, ніж у чиновників та чорнобильців.

Колишніх науковців 64313 осіб, їх середня пенсія 3625,06гр.

Далі йдуть колишні митники - їх 980 осіб, а середня пенсія обчислюється на основі Митного Кодексу - 4432.94гр

Колишніх прокурорів (отримують пенсію на основі закону про Прокуратуру) 5592 осіб, їх середня пенсія 6972,02гр.

Середня пенсія 980 колишніх народних депутатів (на основі закону про статус народного депутата) - 15173.73гр

Середня пенсія 1369 колишніх суддів (на основі закону "Про судоустрій і статус суддів") - 15932.71гр.

Як видно із наведених даних, дійсно вибиваються з загального ряду пенсії суддів та народних депутатів. Їх небагато і вплив на середні цифри вони не значний. Проблеми пенсійного фонду вони також не вирішать. Але ніяких раціональних мотивів для виплати такої завеликої пенсії з бюджету цим групам осіб не існує.

Половина населення працює на іншу половину

І останнє. Як ми вже бачили, пенсії отримують 12.15млн.осіб.

Осіб у віці до 19 років включно (коли переважна більшіть ще не працюэ) -8.52млн.

Все населення на 1.1.2015р. складало 42.8млн.осіб

Тобто, старших 19років і не пенсіонерів - 22.13млн.осіб - практично, половина населення

Тобто, половина населення може працювати. а інша половина - або малі, або пенсіонери.

І тенденція невтішна, молоді, якій належить у майбутньому увійти у нашу економіку в 1.5 рази менше, ніж тих, хто вже на пенсії.

Той, хто доводить,нібито можна обійтися без пенсійної реформи та відвищення пенсійного віку, або не знає статистики, або свідомо каже неправду.