24 вересня 2013 року Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило для публічного обговорення проект Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією“.

Стурбованість компаній-членів Комітету Європейської Бізнес Асоціації зернових та олійних культур викликало намагання Міністерства знов зобов'язати трейдерів реєструвати контракти на експорт сільськогосподарської продукції на Аграрній біржі. В тексті відкритого листа компанії - члени ЄБА зазначають::

На жаль, ми вже мали негативний досвід примусу та нав’язування обов’язкової реєстрації експортних контрактів на Аграрній біржі, пов’язаний із дією Постанови Кабінету Міністрів України # 1254 від 13.12.2010 року.Майже два роки сільськогосподарські виробники, переробники і експортери несли збитки, на противагу Аграрній біржі та асоційованими з нею брокерськими конторами, що тішилися отриманням прибутків на рівному місті та без особливої напруги. Адже укладання контрактів було підмінене їх платною реєстрацією, користь від якої отримала лише сама Біржа та декілька приватних брокерських компаній. Про доцільність такої схеми годі й говорити. Більше з тим, це створило передумови для монополізації ринку надання таких послуг Аграрною біржею і асоційованими з нею приватними брокерськими компаніями. Чи варто було погіршувати бізнес репутацію України й обтяжувати непотрібними витратами сільськогосподарських виробників задля вигоди Біржі й приватних брокерських компаній?

Відповідно до діючого законодавства України введення будь-яких обмежень на безперешкодне та вільне переміщення сільськогосподарської продукції на експорт є недійсним, а будь-яке нав’язування власнику сільськогосподарської продукції конкретних постачальників послуг – протизаконне. І взагалі, примуси з боку держави віддають адміністративними методами, які не асоціюються з демократичними засадами.

Вітчизняні та міжнародні галузеві організації, експерти та бізнес спільнота неодноразово публічно визнавалинедосконалість такої практики, а Уряд України підтвердив це прийняттям відповідної Постанови. Невже, попри певний досягнутий успіх в цьому напрямку ми знову повертаємось до запровадження неефективного механізму реєстрації зовнішньоекономічних контрактів та обтяжуємо його ще й додатковою вимогою щодо укладання контрактів виключно на біржі? Чи є сенс у поверненні до схеми, що вже дискредитувала себе?

Вищеназваний проект поширює вимогу щодо обов’язкового укладання контрактів на ключові сільськогосподарські товари на Аграрній біржі, а саме на «угоди щодо поставки біржових товарів за переліком і мінімальним розміром представлених партій», іншими словами на спотові контракти. Фактично дана постанова вводить заборону позабіржової торгівлі та порушує принцип свободи підприємницької діяльності гарантований чинним законодавством України. Як відомо, світова та європейська практика не мають подібних прецедентів, коли укладання спотових контрактів на ключову сільгосппродукцію обов’язково має виконуватись через біржу. Більше того, виконання цієї вимоги дуже сильно ускладнюється через певні перешкоди, як то: територіальна віддаленість виробника від місць поставки і велика кількість спотових контрактів, які укладаються напряму, що, в свою чергу, може призвести до повної зупинки закупок сільськогосподарських товарів у пік збирання врожаю та посівної, або, як це було раніше, - підміни біржового укладання угоди формальною реєстрацією укладених напряму контрактів через посередників – біржових брокерів. І знову – додаткові фінансові кошти за посередництво, а в результаті – фінансовий тягар та збитки, що лягають на плечі виробника та кінцевого споживача. Кому це вигідно? Аграрна галузь не може виграти від цього, більше того, така модель розвитку біржового ринку за рахунок руйнування національного ринку не сприятиме розвитку конкурентного середовища та оптимізації витрат учасників ринку.

Акцентуючи увагу на негативних наслідках, Комітет зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації виступає проти прийняття та введення в дію проекту Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією“.

КЛ нагадує: Вимога про обов\язкову реєстрацію контрактів на експорт сільськогосподарської продукції існувала 2 роки та була скасована з набранням чинності нового Митного кодексу України 01.06.2012р.

2 роки аграрії з доводили, що монополізація процедури реєстрації контрактів призводить до невиправданих витрат і особливо важка саме для невеликих виробників. Вона нічого не дає державі, бо всі контракти є на митниці, а лише дозволяє монополісту заробляти без будь-яких зусіль та користі для інших.

Але пройшов лише рік, і чиновники знов намагаються протягнути згубну норму.

Згідно проекту бюджету України на 2013р. апарату Міангропроду передбачене 2.3 млрд.гр. Для порівняння, від надання адміністартивних послуг бюджет у 2013р. планує отримати 1.7 млрд.гр. Тобто, якщо не платити тим структурам, що розробляють подібні проекти, всі адміністративні послуги в країні можна було б зробити безкоштовними, та ще й би залишилось.

Коли в Україні з\явиться громадянське суспільство, воно неодмінно спитає, чи дійсно треба виділяти мільярди гривень платників податків, щоб чиновники на них заважали аграріям працювати, по другому та третьому колу намагались протягнути шкідливі та відверто корупційні регулюючі акти?