Представники влади стверджують, ніби експерти Ради Європи схвалили проект КПК, зокрема запропонований в ньому варіант суду присяжних. Так, головний консультант Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України кандидат юридичних наук Борис Малишев стверджує: " Проектом Кодексу фактично запроваджується модель суду шеффенів, який є різновидом суду присяжних. На відміну від "класичного" (англо-американського) суду присяжних, у суді шеффенів присяжні розглядають справи разом з професійними суддями, маючи з ними практично однаковий обсяг процесуальних прав. Класичний суд присяжних являє собою відокремлену від складу суду колегію, призначенням якої є вирішення питання про винуватість або невинуватість особи. Натомість суд шеффенів передбачає участь присяжних на всіх стадіях судового процесу, включаючи ухвалення вироку.

Є показовим, що Болгарія, Естонія, Литва, Польща, Словакія, Угорщина, Хорватія, Чехія при переході до демократичного способу правління не передбачили у законодавстві суду присяжних у його класичному варіанті.

Після того, як у ХХ столітті значна кількість європейських держав або взагалі відмовилася від суду присяжних, або перетворила його на суд шеффенів, класичний варіант суду присяжних був запроваджений лише Російською Федерацією (1993 р.) та Іспанією (1995 р.).

Суд шеффенів є досить поширеним у країнах сучасної Європи. Так, він діє у кримінальному процесі Німеччини (у складі трьох суддів та двох присяжних), Франції (у складі трьох суддів та дев’яти присяжних), Греції (у складі трьох суддів та п’яти присяжних), Австрії (у складі двох суддів та двох присяжних), Швеції (у складі трьох або чотирьох суддів та двох або трьох присяжних) тощо".

Що насправді написали експерти Ради Європи?

"Закон і бізнес" розмістив повний україномовний варіант їх висновку:

" Можливостей для застосування положення про провадження в суді присяжних дуже мало, а саме: тільки на клопотання обвинуваченого в справах про кримінальні злочини, карані довічним ув'язненням. Обрана модель є змішаним судом присяжних, відповідно до якої два присяжних засідатимуть у складі колегії разом із професійним суддею, котрий спрямовуватиме нараду і ставитиме присяжним засідателям запитання, які підлягають вирішенню. Ця модель цілком сумісна з Європейською конвенцією, проте слід було ще поміркувати над тим, чи підходить Україні така модель суду присяжних.

Суд присяжних зіграв значну роль у формуванні сучасних систем кримінальної юстиції, зокрема допомагаючи захищати незалежність судової влади та надаючи значущості події судового розгляду. У такий спосіб він, безсумнівно, сприяв зміцненню процесуальних гарантій обвинуваченого, створивши модель змагального судового процесу. У той самий час він посилив засади усного провадження, безпосередності і рівності сторін у здійсненні судового розгляду. Наявність лави присяжних справила потужний вплив на форми судового розгляду, викладення фактів, норми виключення доказів і забезпечення прав на захист.

У тих системах, де демократія ще не дуже вкорінена і потребує підтримки, використання суду присяжних можна розглядати як дуже корисний інститут для уникнення або зменшення ризиків, які загрожують судовій владі та її незалежності. Так само і в системі, що рухається від «інквізиційного» процесу до «змагального», створення суду присяжних підштовхуватиме трансформацію в бік усного, концентрованого судового розгляду безстороннім суддею, де сторони відіграють вирішальну роль у поданні доказів і врешті й у результатах самого судового розгляду. Отож, обмежену сферу застосування суду присяжних треба переглянути, бо поки він передбачений відповідно до статті 378 проекту Кодексу тільки на клопотання обвинуваченого в справах про злочини, карані довічним позбавленням волі.

Таким чином, експерти РЄ наполягають на поширенні суду присяжних на всі категорії справ і пропонують поміркувати на моделлю, бо окрема лава присяжних корисна саме Українц на етапі переходу до змагального суду.