7 липня 2011 року, в день, коли Президент України Віктор Янукович підписав Закон <Про внесення змін до статті 17-1 Закону України <Про електроенергетику>, яким коригуються строки і питома вага обов'язкової <місцевої складової> в проектах виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, досить актуальними виявились, не знаючи того самі, небагаточисельні енергетичні дебати на тему: <Чи потрібне правило <місцевої складової> для розвитку сонячної енергетики в Україні?>.
Як уточнив директор з розвитку бізнесу ТОВ <Рентехно> Дмитро Лукомський, в Україні зараз діють два важливих обмеження, які безпосередньо стосуються правила <місцевої складової>. По-перше, для отримання <зеленого> тарифу в будь-якому проекті альтернативної енергетики повинен бути заданий законом відсоток сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження. По-друге, для сонячних електростанцій діє ще одна додаткова умова - використовувати тільки сонячні модулі з заданої питомої часткою матеріалів і сировини вітчизняного виробництва.
На його переконання, з першим обмеженням можна ще якось змиритись, адже в Україні є достатньо велика кількість компаній, які виробляють різноманітну продукцію та надають різноманітні послуги. <Що ж стосується другого обмеження, то ось його я вже вважаю абсолютно несвоєчасним. Це обмеження ще не набуло чинності і є не до кінця формалізованим. На даний час в Україні Існує кілька компаній, продукція яких могла б теоретично задовольнити це обмеження. А це вже схоже на якусь умовну <монополізацію> ринку>, - впевнений Дмитро Лукомський.
Його опонент у дебатах, директор департаменту сонячної енергетики ПАТ <Квазар> Олександр Юденко говорить про те, що підприємство, яке він представляє, не бентежить <місцева складова>: <навпаки, ми вважаємо, що це потрібно запроваджувати, не з точки зору монополізації ринку, а тому, що фотоелектрична галузь в Україні має загалом десятирічний період розвитку>. 99,9% виробництва продукції заводу за весь цей період продавалась за кордон у Європу, де, за його словами, вони навчились належного, якісного рівня обслуговування.
За спостереженнями директора департаменту сонячної енергетики ПАТ <Квазар>, питання <місцевої складової> підіймаються компаніями, які хочуть зайти на ринок України. <Що європейці нам пропонують? Пропонують пожиттєво продавати чавун, продавати сировину, продавати землю. Завозити високотехнологічне їхнє обладнання, за їхні ж кошти, отримувати прибуток за <зеленим тарифом>. А де Україна?>, - дивується Олександр Юденко.
При цьому Україна має абсолютно замкнутий цикл виробництва фотоелектричних модулів, починаючи від вирощування полікремнію (ВАТ <Завод напівпроводників>), отримання борного та мультикристалічного кремнію (ЗАТ <Піллар>, Світловодський завод чистих металів та інші), порізка пластин (ЗАТ <Піллар>, ПАТ <Квазар>), виробництво фотоелементів (ПАТ <Квазар>), виробництво фотоелектричних модулів загалом (ПАТ <Квазар>) .
UA-Energy.org нагадав, що зараз Національна комісія регулювання енергетики України формує <Порядок визначення основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва об'єктів українського походження у вартості будівництва об'єктів електроенергії>, яким визначатиметься розрахунок української складової, в т. ч. і для сонячної енергетики, та поцікався у представника ПАТ <Квазар> про пропозиції, які вони надавали щодо визначення цієї питомої ваги. Як з'ясувалося, ПАТ <Квазар> давав свої пропозиції Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України, як уточнення до закону з <місцевої складової>, де крім матеріалів і сировини для будівництва об'єкту сонячної енергетики, вони запропонували враховувати ще й роботи та послуги. <Хотілося, щоб були основні роботи та послуги, і тоді 30% дуже легко набрати за рахунок послуг на проектування, монтажних послуг, інсталяцій тощо>, - говорить Дмитро Лукомський.
Довідка UA-Energy.org
17 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроект <Про внесення змін до статті 17-1 закону України <Про електроенергетику>, котрий визначає умови стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Відповідний документ (№ 8231 від 15.03.2011 р.), був ініційований народним депутатом фракції ПР Ігорем Глущенком і його підтримали 288 народних депутатів.
Згідно з ухваленим законодавчим актом, зазначений порядок стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії застосовується за умови, що починаючи з 1 січня 2012 року питома вага сировини, матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об'єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, становить не менше 15 відсотків, з 1 січня 2013 року - 30 відсотків, а з 1 січня 2014 року - 50 відсотків.
Додатковою умовою застосування зазначеного порядку стимулювання виробництва електроенергії з використанням енергії сонячного випромінювання є використання, починаючи з 1 січня 2013 року, на об'єктах електроенергетики сонячних модулів, у вартості виробництва яких питома вага матеріалів та сировини українського походження становить не менше ніж 30 відсотків, а починаючи з 2014 року - 50 відсотків.
Ірина Петренко UA-Energy.org
Для бажаючих вивчити закордонний досвід регулювання національної складової соняної енергетики КЛ звертає увагу на інший матеріал на ресурсі UA-Energy.org. Наведемо лище висновок авторів:
"Сумно констатувати, але теорія не завжди перетворюється в Україні на практику. У переважній більшості мотивацією українських чиновників є їх власна вигода, а не суспільна. Тому і рішення приймаються на користь когось особисто, а не на перспективний розвиток держави загалом. Так може відбутися і з визначенням питомої ваги «місцевої складової», якщо не будуть враховані важливі складові, які стосуються витрат, пов’язаних з орендою земельних ділянок, будівництвом та реконструкцією мереж, будівельними роботами щодо доріг, фундаментів, самого проектування, монтажних послуг, інших дій, необхідних для будівництва об’єктів відновлюваної енергетики, що сприятимуть розвитку конкурентного, а не монополізованого ринку, та реальним фінансовим вкладенням в українську економіку."
Автор не називає, кого вона має на увазі з українських чиновників. Але всі фірми, що задіяні в проекті сонячної енергетики, вважаються афільовані 1-го до віце-Прем'єра А.Клюєва.