Закінчення року принесло нові негаразди українській економіці. Курс гривні до долара зріс майже до 20. Золотовалютні резерви зменшились до 7млрд.$ - менше 2-х місяців імпорту. Ціни ростуть, в енергетиці нестачі, банки не віддають гроші.

На протязі року урядовці обіцяли реформи. Вперше в нашій історії влада точно і правдиво називала проблеми, заявляла справді реформістські наміри. Але жодних реформ на протязі року країна не побачила. Уряд відповідав, мовляв, війна, складнощі. Так ми ж, відповідали урядовці, в складних умовах втримали економіку.

Сьогодні можна вже сказати, за рахунок чого втримали. Кредити та емісія. Нічого нового, так втримували економіку з часів давньоримьских імператорів. І жодного разу це не принесло довгострокових успіхів.

Багато років проблемою є дефіцит Нафтогазу. Україна купує газ за валюту, а для комунальної енергетики віддає за гривню по фіксованим тарифам. Чим вище курс гривні, тим менше ті тарифи покривають видатки на купівлю газу. Що робить Уряд? Друкує боргові цінні папери, що називаються ОВГЗ. Якщо б ці папери купували приватні особи на ринкових умовах, було б все добре. Але не хочуть. І купує їх НБУ, фактично, за надруковані гривні. В результаті курс гривні падає і різниця між ціною газу і тарифом збільшується, треба друкувати більше.

Маємо замкнутий ланцюг:

Дефіцит Нафтогазу à емісія гривні à падіння курсу à збільшення дефіциту Нафтогазу à більша емісія гривні … і т.д.

Наступна проблема банківська. Зростає курс, люди забирають гроші з банків, бо навіть 20-25% на депозит не покриває падіння курсу гривні в 2р. Нестачу грошей у банків покриває НБУ за рахунок рефінансування, громадяни отримують вклади та йдуть купувати валюту, курс ще падає, нові вкладники йдуть забирати гроші, НБУ ще більше друкує та рефінансує, курс ще більше падає – виникає ще один замкнутий ланцюг.

Падіння курсу à Вкладники забирають гроші з банків à НБУ дає банкам рефінансування à Вкладники отримують вклади і купують валюту à більше падіння курсу à вкладники забирають більше грошей з банків

А Уряд ще й вводить 15% податок на банківські відсотки, чим ще заохочує вкладників скоріше забирати гроші. Типова разбалансована система, що йде врознос.

НБУ стверджує, що своєю емісією (150млрд.гр., у т.ч. 100млрд.гр. Нафтогазу) він забезпечив 40% видатків бюджету (це не зовсім коректна цифра, бо дефіцит Нафтогазу до складу бюджету не входить, але масштаб все одно вражає). І більшість цієї емісії була зроблена за рішенням ВР. Окрім того, на 36млрд.гр. збільшилось рефінансування банків, 22млрд.гр. було переведено в бюджет як прибуток НБУ. Був той прибуток чи це також, хоч частково, емісія визначити важко. Але відомо, що загальна емісія склала не менше 200млрд.гр. і потреба в неї тільки збільшується, бо курс зростає.

Між іншим, за словами пана Яценюка, на війну Україна витрачає 90млн.гр. на день. Тобто 30млрд.гр на рік. Велика сума, але непорівнянна з розміром дефіциту бюджету та фактичною емісією.

Насправді, Україна це вже бачила на початку 1990-х. Тоді Уряд друкував гроші для вирішення проблем, але породжував нові, для вирішення яких вже треба було друкувати більше грошей. Інфляція зростала в геометричній прогресії. Намагався повторити цю технологію виходу з кризи й уряд Тимошенко у 2008-9рр. але повністю не зміг подолати опір Президента та й більшості у ВР у нього не було.

Сьогодні Уряду ніхто не заважає, а хто критикує – чує докір, мовляв, тут війна, а ти …

Наприкінці року у новий Уряд замість старої пострадянської номенклатури запросили іноземних фахівців, фінансистів, інвестбанкірів. Були сказані всі потрібні слова про реформи. І ось вже новий уряд вніс до ВР пакет законопроектів докорінної реформи бюджету, соціальних видатків, між бюджетних відносин і новий бюджет на основі цих реформ. Як і стара номенклатура вніс за день до розгляду у ВР, коли більшості навіть прочитати такий стос паперів не вистачить часу.

Прочитали. Нічого нового. Всі обіцянки і коаліційної угоди, і публічних заяв не справдилися.

Видатки державного бюджету плануються до збільшення з 441.6 до 527.98млрд.гр., або на 19.5%, що значно більше очікуваної інфляції у 12%. Але ж Уряд очікує зменшення ВВП майже на 5%. То звідки ж такі гроші? Тим більше, що і старі видатки були не підйомні для країни і забезпечувались емісією, ростом боргу та тиском на бізнес.

Доходи державного бюджету планується збільшити з 377.8 до 475.9млрд.гр., або на 26%, значно вище рівня інфляції. І це при падінні ВВП. Тобто Уряд планує давити економіку значно сильніше, ніж Уряд Азарова, коли здавалося, що далі вже не можна.

Дефіцит бюджету намічений у 63.7 млрд грн.

Але додатково намічено:

31.5 млрд грн - фінансування НАК «Нафтогаз України»;
36.5 млрд грн - націоналізація збанкрутілих банків;
20 млрд грн - «підкріплення» Фонду гарантування вкладів
Всього: 151.7 млрд грн.

Але ще заплановано перерахування прибутку НБУ у сумі 66млрд.гр. При тому, що сам НБУ очікує прибуток не вище 35млрд.гр. А ще заплановані державні гарантії у 25млрд.гр – це, фактично, зростання боргу. Ці гроші, окрім кредитів від іноземних організацій, знов намалює НБУ. Що ще знизить курс гривні. Тобто замкнутий ланцюг від дефіциту до емісії та падіння курсу тільки пришвидшиться.

Ще під час Майдану було відмічено, що без докорінного скорочення видатків новий Уряд не зможе змінити систему економічних відносин з пострадянської на сучасну ринкову. Уряд начебто почав скорочувати видатки, але робить це дуже повільно. А нові потреби, пов’язані з війною, боргами, банками потребують нових видатків.

Україна не може перерозподіляти через державу половину виробленого

Щоб було зрозуміло – в Україні у 2013р. через бюджет розподілялося 49% ВВП, у 2014р. вже буде більше 50%, а в бюджеті на 2015р. цей відсоток ще збільшується. Нам кажуть, що у розвинених європейських країн теж близько 50% ВВП перерозподіляється. Але ж треба відрізняти. ВВП Німеччини на 1 громадянина у 2013р. більше 45000$. 22500 перерозподілили через бюджет, але 22500$, або майже 2000$ на місяць залишається громадянину (а якщо рахувати на працюючих – 3 чи 4 тисячі).На них можна жити на прийнятному рівні. А на іншу половину отримувати від держави послуги у вигляді добрих умов життя. В Україні ВВП на одного громадянина у 2013р. склав 32000гр, або біля 3т.гр. на місяць. Якщо держава забирає половину, на іншу половину жити не можна. Тому громадяни вимушені ховати від державного перерозподілу свої доходи. Просто щоб вижити. І тому не дуже розвинуті країни ніколи не перерозподіляють через бюджет більше третини виробленого. Щоб тим, хто виробляє товари та оказує послуги, залишилось достатньо для життя та стимули до нового виробництва.

В Україні різке зростання видатків відбулося у 2006-8рр, коли на світових ринках був бум і в країну прийшло його відлуння у вигляді легких грошей. У кризу 2008-9рр. більш розвинуті країни зменшили видатки бюджету, у т.ч. соціальні. Але не Україна. У 2010-12рр. прийшла друга хвиля буму, вже менша. З середини 2012р грошей на видатки вже не було, кредити не давали, але виручали накопичені валютні резерви. Проїли й їх. Ну все, треба скорочувати видатки? Ні, мабуть є очікування, що кредити МВФ замінять нафтову голку? Чи хтось думає, що це в Азарова не вийшло вичавити з економіки більше грошей, а в нього вийде?

Бюджет передбачає зменшення видатків. Але недостатньо. Бо нові з’явилися.

Насправді, бюджет планує докорінне зменшення видатків на вугільну галузь та аграрне регулювання. Це можна вважати результатом реформ. Але цих видатків й було не так багато – економія мільярдів гривень, а треба сотні мільярдів. Зменшуються адміністративні видатки – теж добре, але їх було ще менше – тут економія у сотні мільйонів.

Основні видатки держави – соціал, медицина, освіта. І ці видатки дуже неефективні, бо сотні мільярдів витрачаються, а ці галузі руйнуються. Уряд не наважився скоротити їх радикально, пропозиції по збільшенню пенсійного віку та скасуванню стипендій не пройшли. А ті пропозиції, що залишились, були скасовані депутатами.

Уряд пропонував відмінити низку пільг, зокрема безоплатний проїзд у міському транспорті для багатьох категорій, безоплатне харчування у лікарнях та у школах з 5-го класу, роздачу підручників та ін. Все це мало залишитись лише для дійсно незаможних. Зменшувались спец пенсії суддям та іншим чиновникам. Депутати зрізали й ці несміливі пропозиції, прийнявши далеко не всі з них (дивись додаток).

Насправді, зменшення видатків відбувається явочним шляхом. Тобто в умовах інфляції та росту курсу мінімальна зарплата залишається 1218гр (з 1 грудня 2015р. намічене збільшення до 1378гр), прожитковий рівень 1176гр (з 1.12.2015 – 1230гр), всі соціальні пільги та доплати не виростуть (бо їх рахують або від мінімальної зарплати, або від прожиткового мінімуму). Пенсії, зарплати бюджетникам також не виростуть. І без рішення Уряду та ВР фактичне скорочення соціальних видатків проходить за рахунок інфляції. Але це – руйнівний спосіб скорочення фактичних видатків, бо така інфляція разом з соціальними видатками вбиває економіку.

Уряд заклав у бюджет можливість скорочень. Відмінені всі закони, що забороняють закривати освітні та медичні установи, їх робота залишається на розсуд місцевих органів влади, які будуть отримувати медичні та освітні трансфери з держбюджету і зможуть використовувати на свій розсуд.

Об’єднані соціальні фонди страхування від нещасних випадків та допомоги при тимчасовій непрацездатності, який вже не буде займатись путівками та дитячим відпочинком (предмет найбільшої корупції, який не має жодного відношення до допомоги при непрацездатності).

Це гарні заходи, але їх недостатньо. Бо зростають видатки на оборону, безпеку та обслуговування боргів.

Уряд збільшує борги, а разом і відсотки по їх обслуговуванню В бюджеті 2015р. на відсотки по державному боргу намічено 76млрд.гр, або 14.4% видатків держбюджету. Але є ще погашення боргів, взятих під державні гарантії на Євро (2.7млрд.гр.) та будівництво доріг (17.4млрд.гр.) Уряд продовжує позичати, борги ростуть, відсотки по ним ростуть, що потребує ще більших видатків бюджету.. Судячи з прийнятого бюджету, Уряд не збирається зупинятись.

За чий рахунок Уряд планує збільшити доходи бюджету?

За рахунок всіх, в кого є гроші і хто не заховався. А в тих, хто заховався – будуть краще шукати.

Є єдине зменшення обкладання людей – начебто зменшили ЄСВ. «Начебто», бо зменшення дуже проблематичне. На 2015р., як експеримент, пан Яценюк заявив про зменшення ЄСВ з 41% до 16.4% при наявності декількох складних умов. 2 дні СМІ повторювали інформацію про це зменшення. Доки не прочитали закон. Немає там ані 41%, ані 16.4%

Насправді ЄСВ сплачують сьогодні роботодавці (від 36.76% і більше, аж до 49%) і працівники – 3.6%. Так от на 2015р. як експеримент вирішили до суми роботодавця застосувати коефіцієнт 0.4 Тобто для більшості роботодавець буде платити 14.7%, працівник як і раніше 3.6%, разом 18.3%. Але хто зможе цим скористатись? Адже для отримання цього коефіцієнта потрібно:

- збільшити ФОП у 2.5 рази

- збільшити середню зарплату на 30%

- середня зарплата має у 3 рази чи більше перевищувати мінімальну

- нарахування ЄСВ на 1 працівника має бути 700гр, або більше.

Тобто, чесний платник, який у кризу не зможе збільшити середню зарплату та ФОП не отримає вигоди. Невеликі фірми, що не можуть платити середню зарплату у 3654гр. – також не отримають покращень. Це зможуть зробити тільки «мінімізатори», які платити мінімальну зарплату, а суму в «конверті» - в кілька разів більшу. Їм запропоновано «вийти з тіні». Але чи захочуть вони? Адже, по-перше, платити все одно доведеться більше. При середній зарплаті в 3 мінімальних збільшення майже в 2 рази. По-друге, при такій технології влади велика вірогідність, що на наступний рік «експеримент» для них закінчиться, повернуться колишні виплати, а вони вже «засвітилися». Довіри владі, яка не поважає чесних платників, немає ніякої.. І полегшення платникам податків від широко рекламованого зменшення ЄСВ сумнівне.

Додатково зменшився єдиний податок для 3-ї групи, до якої переведені і всі інші групи, вище третьої. Всі інші новації податкового кодексу – це збільшення податкового тягаря та посилення, ускладнення контролю.

Залишилося електронне адміністрування ПДВ, хоча Уряд полегшив його, дозволивши повертати гроші на основний рахунок та відклав на місяць його впровадження. Правда, після цього сенс новації у боротьбі з податковими ямами зникає.

Залишилось зближення податкового та бухгалтерського обліку. Справа начебто добра. Але це докорінно змінює бухгалтерський облік на підприємствах з 1 січня, а закон опублікований саме 1 січня. Коли бухгалтерам вчитись, коли змінювати програмне забезпечення?

Додалося:

10% імпортного збору на продовольчі товари і 5% на всі інші, що збільшить ціни на них у торгівлі та собівартість продукції з імпортних комплектуючих. Хоча вступ його у дію і відтермінований.

Податок у 20% встановлений на всі пасивні доходи, окрім дивідендів на акції корпоративних емітентів (5%). Тобто, наприклад, на дивіденди від акцій індексних фондів податок також 20%. Збільшення податку на банківські депозити з 15 до 20% прискорить зменшення депозитів на рахунках у банку.

Збільшився податок на доходи фізичних осіб, що більше 10 мінімальних – було 17%, стало 20.

Податок на нерухомість 2% (1% на 2015р.) для квартир від 60м2 та будинків від120м2. Якщо у власника є і квартира, і будинок – сумарно не обкладається 180м2. Це однаково стосується і на квартири на Хрещатику, і хібари у селі без комунальних послуг. У площу нерухомості рахуються і нежитлові приміщення. Податок розповсюджується і на комерційну нерухомість – офіси, торгові заклади, готелі, ресторани та ін. і не стосується МАФів, промислових та сільськогосподарських будівель.

Транспортний податок у 25000гр на рік з транспортних засобів віком до 5 років і двигуном більше 3л. (бензиновий) чи 2.5л. (дизельний).

Збільшення акцизів на алкоголь, пиво, дешеві сигарети (у 2 рази). Додатковий місцевий акциз на всі підакцизні товари до місцевого бюджету 5%. Додатково підакцизними товарами стали моторні транспортні засоби для перевезення більше10 осіб (ставка від 0.003 до 0.007євро за 1см3) та для перевезення вантажів – ставка 0.015євро за 1см3 двигуна.

Регістратори розрахункових операцій тепер будуть зобов’язані мати фізособи-підприємці 2 (з 1.1.2016р.) та 3 групи (з 1.07.2016р.).

2% пенсійного збору з покупки валюти фізособами (Окрім купівлі на погашення валютних кредитів), полегшення для юридичних осіб, звільнених від збору.

10% пенсійного збору з ювелірних виробів (плата за таврування).

15% податку з великих пенсій (на суму більше 3 мінімальних зарплат, тобто 3654гр – було більше 10000гр.).

Зберігся військовий збір 1.5%

Залишилися підвищені ставки збору за надрокористування при видобутку нафти та газу, військовий збір (влітку їх ввели тимчасово до кінця 2014р, зараз вирішили зробити постійними).

Фактично збільшився збір з агро виробників, яким замість фіксованого сільгоспподатку запропонували 4 групу єдиного податку із збільшеними ставками.

І за все – збільшення штрафів та інших покарань. За роботу без оформлення, за допуск до роботи працівника без оформлення, за порушення термінів реєстрації податкових накладних чи правил вивезення нафтопродуктів з акцизного складу. Податківці отримали право перевіряти бухгалтерський облік підприємства.

Але мова не про бухгалтерію і цифри, а про спосіб діяльності чиновників.

Нові прогресивні урядовці потрапивши на високі посади, схоже, перейнялись філософією Азарова з компанією. Мовляв, всі біди від того, що той, в кого є гроші, ухиляється. І якщо його жорсткіше проконтролювати, можна вичавити більше до бюджету. Тобто, треба обкласти податком там, де важче ухилитись і збільшити покарання та права податківців.

Пані Яресько так і сказала. Мовляв, в країні війна, дефіцит, криза, треба бізнесу взяти на себе частину витрат разом з Урядом. Але не тільки бізнес, а інші громадяни і так несуть велику частину витрат – витрачають час та гроші на допомогу армії, пораненим, переселенцям і роблять це часто успішніше, ніж держава на наші податки.

Діє антиекономічна логіка:

Уряд начебто хоче збільшити видобуток газу і одночасно збільшує рентну плату при його видобуванні.

Уряд хоче повернути депозити до банку і не сходячи з місця збільшує податок на відсотки.

Уряд збирається приборкати спад виробництва – і запроваджує податок на імпорт, у т.ч. на комплектуючи, обладнання та ін (в Україні мало що виробляється без імпорту устаткування чи комплектуючих, чи матеріалів і т.д.).

Така логіка вже призвела минулих керманичів до банкрутства та еміграції, а країну до краю прірви. Невже фінансові аналітики та інвестбанкіри думають, що в них давити та контролювати вийде успішніше?

Зараз багато людей шукають, де ж можна скоротити видатки бюджету. Нажаль, для багатьох соціальні видатки – «священна корова». Пропонується скоротити фінансування відомств, економіки. Це правильно, але на сьогодні вже скорочено чимало. Подальше скорочення потрібно, але воно не принесе 200млрд.гр. При такому скороченні неможливо не зачепити соціальної сфери. За роки незалежності в Україні збільшилося кількість лікарів та поліклінік на душу населення, вчителів та шкіл на 1 дитину та ін. Кількість студентів, аспірантів та докторантів виросла в рази. Бюджет не має можливостей їх всіх фінансувати, тим більше, що більшість цих медичних та освітніх установ не мають ані потрібного обладнання, ані фахівців. Та й у більш розвинутих країнах немає такої кількості закладів на 1 людину при тому, що, наприклад, у Німеччині майже немає державних лікарень та амбулаторій, вони або приватні, або належать місцевій владі. Держава сплачує за лікування соціально незахищених, всі інші накопичують на своє лікування самостійно.

Про комунальну сферу, яка вимиває з бюджету мільярди та не дає потрібної якості, написано багато. Складено чимало планів, пройшли численні обговорення як підвищити якість роботи цих сферах, що працюють на кожну людину. Але ніяких змін не відбулося. Всі вони працюють за радянською технологією та організацією при тому, що Держплану вже давно немає. Прийшов час діяти. Дотації ЖКГ, соціальні виплати, освіта та медицина – 4 найбільші отримувача бюджету. Вони потребують реформування та скорочення бюджетного фінансування вже сьогодні.

Публікація порталу ТЕКСТИ