ГО "Країна ліберальна"

З опитування, яке на протязі всіх років Незалежності проводили фахівці Інституту соціології НАНУ, випливає - населення України не підтримує підприємництво, приватизацію, а підримує державне регулювання.

Таблиця 1.  Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) великих підприємств" (%)?

З даних видно, що ставлення населення до приватизації великих підприємств погіршувалось весь період Незалежності, досягнувши найгірших показниуів у 2006р. (можна припустити - у відповідь на антиолігархічну риторику популярних на той час політиків) і після цього майже не покращилось. Якщо на початку Незалежності кількість тих, що підтримують і не підтримують приватизацію великих підприємств була майже однаковою, то до 2010р. підтримуючих стало вдвічі менше, а не підтримуючих - вдвічі більше і наблизилося до 2/3 населення.

Чого тут більше, реакції на "несправедливу" приватизацію, чи ностальгія за радянськими часами?

Відповідь частково дає віковий зріз про підримку приватизації великиї підприємств в залежності від віку у 2010р.

Таблиця 2. Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) великих підприємств" (%)?

Таким чином, молоді люди, які не бачили радянського минулого і більшість з яких не пам'ятає приватизації, ставляться до неї трохи краще, ніж літні люди, але не набагато.

Цікаво, що й до притизації малих підприємст ставлення не зовсім позитивне.

Таблиця 3. Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) малих підприємств (%)?

Відношення молоді до приватизації малих підприэмств трохи краще.

Таблиця 4. Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) малих підприємств (%)?

Навіть серед молоді менше половини схвалюють приватизацію малих підприємств, а третина не схвалює. Погіршення ставлення до приватизації малих відприємсті відбувалося рівномірно всі 20 років Незалежності.

Ще гірші показники відносно приватизації землі та дозволу її куплі-продажу.

Таблиця 5. Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) землі?

Відношення молоді краще, але не набагато.

Таблиця 6. Як Ви ставитесь до передачі у приватну власність (приватизації) землі?

Високий рівень підтримки приватної власності на землю на початку 1990-х, мабуть, був результатом непорозуміння. Популярне на той час гасло "Земля селянам" насправді означало передачу землі теріториальним громадам і заборону приватної власності. Саме це розуміли під цим гаслом у 1917р. І саме так, мабуть, розуміли його ті, хто відповідав на запитання анкети у ті часи. А к 2000р. населення відійшло від риторики радянських часів і зрозуміло сенс приватної власності на землю.

Таке розуміння випливає з відповіді на схоже запитання:

Таблиця 7. Чи можна, на Вашу думку, дозволити купівлю-продаж землі?

Тобто, відповідаючи на схожі питання у 1994р. більше половини респондентів підтримали приватизацію землі, але тільки 38.5% - купівлю-продаж. У 2010р. чверть респондентів схвалили і приватизацію землі, і купівлю-продаж, тобто прийшло розуміння, що такое приватизація землі.

Тим не менше,  кількість тиих, що схвалюють цю приватизацію зменьшилась з більше, ніж третини до чверті тих, що відповіли на питання і серед молоді до 30-ти років таких виявилось третина.

Відношення до приватної власності соціологи перевірили відповіддю ще на 2 запитання.

Таблиця 8. Чи згодні Ви особисто працювати у приватного підприємця?

Таблиця 9. Чи хотіли б Ви відкрити свою справу (власне підприємство, фермерське господарство тощо)?

З наведених результатів видно, що доля незгодних працювати на приватного підприємця збільшилась за час Незалежності з 35.1 до 41.3% при тому, що більшість підприємств в Україні стали приватними (у 1992 таких майже не було і відповідь була великою мірой теоретичною). Причому у 2005-6рр ця доля зростала до 48%.

Доля тих, хто згоден працювати на приватного підприємця залишалася незмінною - 43-44% і тільки у 2005-6рр вона зменьшувалася до 36%.

Доля тих, хто хоче сам розпочати власну справу збільшилась з 2004 до 2012р. з 41 до 49%, а тих, хто не хоче - зменьшилась з 42 до 37.5%.

Серед молоді до 30-ти років хочуть завести власний бізнес 53.1%, а не хочуть 8.3%.

Тобто, відношення до чужого бізнесу погіршується, а до свого - покращується, але невеликими темпами.

Для фінального прояснення позиції українців відносно держави та бізнесу, було задано питання:

Таблиця 10. Яким чином, на Вашу думку, держава має брати участь в управлінні економікою?

Цікаво, що у 2010р. найбільш ліберальними виявилися виборці БЮТу (8.4% проти державного втручання в економіку), що досить дивно на фоні практики керуванні його лідерки. Найменше ліберальні виявилися виборці ПР та ФЗ (менше 3%), а виборці Сильної України займали середню позицію. Найбільше прихільні до радянської практики державного керування економікою вибрці ПР (40.8%), інших партій (БЮТ, ФЗ, СУ)  - 24-27%.

Сумні висновки

За роки Незалежності у життя увійшло нове покоління, що не знає радянської практики державного втручання в економічне життя, з дитинства бачить приватну власність. Але відношення людей до цієї власності змінюється повільно, відбувся відкат навіть від того сприймання, яке було у 1992р. Можливо, відповіді людей початку 1990-х були абстрактні - люди читали про неї, але не бачили як це працює. Але й у 2000-і роки відношення до власності лише погіршувалось. Молодь, що вступає в нове життя, відносится до неї краще, але не набагато. Нового якісного ривку в цьому відношенні з приходом нового покоління не відбувається.

Чому так відбувається? Вбачаеться велика вина інтелігенції, громадського активу. Звинувачення на адресу бізнесу, приватних власників лунають з приводу та без нього з всіх ТВ каналів та газет (не важливо, що вони належать найбільшим приватним власникам країни), з виступів активистів, з дописів на блогах та коментарях на форумах.

Найбільш освічена та активна частина суспільства створює негатвний фон відносно власності, що дорого коштує країні.

Обнадійліві висновки

Незважаючи на шалену антиліберальну кампанію, в країні є 6% людей, що певні - ліберальна економіки краща, ніж державне втручання. В країні 25% підтримують купівлю-продаж землі, 13% підтримують приватизацію великих підприємств.

Це дає надію, що згадані люди, якщо зможуть об'єднатись, стануть помітною силою в країні, зможуть мати свою фракції у ВР, доносити свою позицію до загалу.

Сьогодні немає політичної сили, політиків, яки б відображали погляди та інтереси ціх людей.