Автор: Б. Либерал

Блог Максима Кравчени

Стаття 1.  Визначення термінів та понять.

 1. У цьому Законі терміни вживаються в наступному значенні:

1) договір про надання лобістських послуг – правочин, за яким одна сторона (лобіст)  зобов’язується на замовлення іншої сторони (замовника) надати послуги щодо здійснення законного впливу на органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, під час розробки та прийняття  (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів, а інша сторона зобов’язується оплатити такі послуги;

2) замовник лобіювання – фізична або юридична особа, на замовлення якої лобіст, за винагороду, здійснює законний вплив на органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, під час розробки та прийняття  (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів;

3) лобіювання – законний вплив зареєстрованих та акредитованих в установленому порядку осіб (лобістів), який здійснюється на замовлення, на органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час розробки та прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів;

4) лобіст – фізична або юридична особа зареєстрована у визначеному цим Законом порядку, яка на замовлення здійснює законний вплив на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб під час розробки та прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів;

5) лобістська діяльність – підприємницька діяльність з надання лобістських послуг;

6) лобістський контакт – усний чи письмовий (включаючи засоби електронного зв’язку) зв'язок лобіста з посадовою або службовою особою органу державної влади та місцевого самоврядування, який  здійснюється з приводу розробки та прийняття нормативно-правового акту;

7) лобістські послуги – діяльність лобіста, яка включає в себе лобіювання (в тому числі будь-які лобістські контакти чи спроби лобістських контактів) та інші заходи з  підготовки та планування лобіювання (в тому числі проведення будь-яких досліджень, підготовка аналітичних та інших матеріалів, розробка проектів нормативно-правових актів, поширення інформації через засоби масової інформації та інша діяльність);

8) методи лобіювання – сукупність прийомів та засобів, які здійснюються у межах і у спосіб не заборонені чинним законодавством, за допомогою яких лобісти у встановленому цим Законом порядку здійснюють вплив на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, під час розробки та прийняття  (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів;

9) об’єкт лобіювання – діяльність визначених цим Законом органів, а також їх посадових та службових осіб, щодо розробки та прийняття  (участі у прийнятті) нормативно-правових актів;

10) орган акредитації – орган державної влади або місцевого самоврядування акредитувавшись у якому лобіст має право здійснювати лобіювання; 

11) предмет лобіювання – нормативно правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим,  сільських, селищних, міських, районних та обласних рад.

Виклакає посмішку в мене, а у вас? :)