Експорт готової аграрної продукції з України у 2018р.

За останнє п'ятиріччя основною експортною галуззю України стало сільське господарство та агропереробка. У 2016р. вона дала третину всього експорту товарів, у наступні 2 роки її доля трохи зменшилася, але залишається найбільшою.

Загальний обсяг агарного експорту продовжує зростання, а от питома вага у 2017-18рр трохи зменшилася.

 

У аграрній продукції доля доданої вартості не велика, але у різних продуктів вона все ж таки різна.
Як вже зазначалося, більше половини українського аграрного експорту - це первинна продукція рослинництва, що експортується майже без переробки. В першу чергу, це пшениця та кукурудза.
Але частина аграрного експорту – це продукція більшої чи меншої переробки первинної продукції, аж до готових продуктів харчування. При їх виробництві виробляється значно більше доданої вартості.

Українська готова продукція до 2014р. експортувалася ,здебільшого, у пострадянські країни. З 2012р. експорт більшості продуктів до РФ став різко знижуватись, а у останні роки майже повністю припинився. У 2017р. експорт почав зростати - до європейських та азійських країн. Причому експортувались вже не ті товари, які йшли до РФ. Наприклад, в РФ продавалося чимало сиру. Експорт сиру майже припинився, Але почався експорт вершкового масла, яке до 2017р. майже не продавалося. І воно вже йде у Європу (Нідерланди) та на Бл.Схід (Туреччина, Марокко). Але сум 2011-13рр не досягнуто. Та більше, у 2018р. зростання експорту готової харчової продукції майже припинилося. Продовжувалося зростання тільки експорту птиці.


Для економіки країни та добробуту народу краще, коли продається продукція з великою долею доданої вартості.
Наприклад:
У 2018р. за 1 т. пшениці було отримано 183.5$ Врожайність пшениці у 2017р. склала 3.7т/га. Тобто, експортуючи закордон пшеницю, у країну з 1га приходить максимум 679$. Справді, ще менше.

Виробництво борошна збільшує додано вартість

.
При переробці 1т. зерна виходить 0.75т. борошна та 0.25т. висівок. 1т пшеничного борошна експортувалась по 233.5$/т, висівок - по 133.3$/т. Тобто, якщо продавати не пшеницю, а продукти її переробки, то з 1 т. пшениці до країни прийде 208.5$, або на 13.6% більше. Відповідно, з 1га у країну прийде 771$


Треба зауважити, що ціни на українське борошно дуже низькі, у порівнянні з світовими. Ціни на борошно українського експорту вищі, ніж на пшеницю десь на 20%. У світі ціни на борошно більше, ніж на зерно у 2-2.5рази. З одного боку, експортується забагато борошна нижчих сортів. З другого - борошно продається до країн, які не можуть купувати за світовими цінами. Наприклад, чверть українського борошна експортується до Китаю, але доброзичливці кажуть, що, насправді, до КНДР. Інші покупці не з самих заможних країн - Сомалі, Ангола, Палестина та ін. Деякі більш розвинені країни також купують українське борошно у невеликій кількості за заниженими цінами. Або тільки такі покупці погоджуються купувати українське борошно, або має місце схема виводу грошей І, навіть при таких занижених цінах, в Україну від продажу продуктів переробки замість, в Україну приходить на 14% більше валюти, а у минулі роки приходило на 20% більше.


Експорт борошна після обвалу у 2015р. зріс, але не досяг докризового рівня. У 2018р. експорт борошна знову зменшився до 71млн.$ (з 97млн.$ у 2017). Експорт пшениці постійно зростає, дохід з нього випереджає дохід від борошна вже у 43раз (у 2014р. випереджав лише у 13р)

Експорт я'яса птиці збільшує додану вартість.
На 1 кг приросту ваги птиці витрачається 1.7кг кормів. У складі цих кормів зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, а також відходи виробництва олії та морська ракушка. Співвідношення можуть бути різні, але можна стверджувати, що собівартість 1кг кормів не вище ціни зерна пшениці, бо всі інші інгредієнти дешевші. При експорті 1т пшениці в Україну прийшло - 183.5$, тобто на 1т м'яса птиці потрібно витратити зерна, яке б могла дати при експорті 312$/т (насправді, менше, бо кукурудза, ячмінь та шрот - дешевші). Середня ціна продажу м'яса птиці 1540$/т, тобто в 4.9рази більше, ніж зерно на відгодування. А з 1га землі виробляється продукції на 3.35т.$. Різниця - це майже сама додана вартість (окрім енергоресурсів), що визначає добробут країни.

Експорт готової харчової продукції з України досяг дна у 2015р. У 2017р. він суттєво зріс, а у 2018р. залишився майже без змін.

Основний готовий продукт українського аграрного експорту – це олія, здебільшого, соняшникова. На другому місці – відходи від харчового виробництва, знов таки, здебільшого, це макуха (відхід від олійного виробництва), але чималу долю дає експорт висівок. У 2017р. експорт олії (всіх видів - з сої, ріпаку, навіть маргарин, але 95% - це соняшникова олія) досяг рекордних 4.6млрд.$, у 2018. впав до 4.5млрд, але й це набагато більше, ніш у минулі роки. Експорт відходів продовжує зростання.

Динаміка експорту основних груп експорту харчових продуктів - з об'ємом продажу більше, ніж 300млн.$ за 10років.

У 2018р. зростанні загальмувалось. Суттєво збільшивсятільки експорт м'яса птиці.

Оскільки Україна - один з найбільших продавців олії у світі, її купують майже всі країни. Основні покупці української олії у світі Індія - 1774млн.$, Китай -3341млн.$,Ірак – 262млн.$, Іспанія - 239млн.$, Нідерланли – 241млн.$, Італія – 236млн.$. У 2013р. лідерами були та ж Індія, а також Єгипет та Іран. А у 2008р. – РФ, Турція та Нідерланди. Тобто в останній час експорт олії зростає у дуже різні країни. а от до РФ – впав майже до 0.


Відходи, що експортуються, це, головним чином, макуха та висівки. Основні країни, що купили відходів на суму, більшу за 100млн.$ - це Китай, Туреччина, Білорусь та Франція. Наприклад, висівки купує майже тільки Турція. У 2013р. продаж була меншою, а більше 100млн.$ продавалося у Польщу, Білорусь та Францію

А от експорт кондитерських виробів впав з 2012р. майже вдвічі, хоча й суттєво піднявся з 2015р. На діаграмі наведені загальні цифри і по цукровим виробам, і по шоколадним, і по борошняним, і, навіть, по напівфабрикатам.
Максимальний експорт кондитерських виробів був досягнутий у 2012р. – 1.18млрд$ Основним покупцем українських кондвиробів у 2012р. була РФ (229млн.$), більше, ніж на 100млн.$ купувала також Латвія (148млн.$). З того часу РФ заборонила імпорт українських цукерок та шоколаду, експорт до РФ впав до 32млн.$ (це какао-паста та борошняні напівфабрикати, готова продукція не може експортуватись). Зменшився експорт і до багатьох інших країн пост-СРСР, навіть до Латвії.
Лідери покупок - Казахстан та Білорусь експорт до яких не зменшився з 2012р (88 та 57млн.$) відповідно. Більше, ніж на 30млн.$ купує кондвироби Молдова.
Але збільшилась кількість країн, до яки йде експорт. Наприклад, помітні суми стали продаватись до Іраку (18млн.$), Румунії (28млн.$), Польщі (24млн.$), США (23млн.$ - шоколадні вироби). Таким чином, перебудова експорту на нові ринки триває, але ще не дозволила збільшити експорт хоча б до докризового рівня.


Наступна група експорту - це м'ясо птиці. саме тут українські виробники за останні роки зробили великий прорив. У 2008р. цього експорту майже зовсім не було. У 2012р. експорт складав 145млн.$, здебільшого, у РФ та Казахстан (69 та 37млн.$, відповідно). У 2017р. було експортовано на 390млн.$, а у 2018р. – на 506.6млн.$ у десятки країн світу. Основний експорт прийшовся на Нідерланди – 112.5млн.$,Словаччину – 60млн.$, С.Аравія - 58млн.$, Ірак - 40млн.$, У 2012р. у ці країни взагалі експорту не було, у більш-менш помітній кількості він почався лише у 2014р.

Основний експортер з України – Миронівський хлібопродукт (88% експорту). Саме він суттєво збільшив експорт птиці до Нідерландів та Словаччини, знайшовши шлях подолати обмежені квоти ЄС.
“М’ясопереробний комплекс ЛТД” 2,6% поставок курятини за кордон.
Птахокомплекси “Губін”(Волинь) “Дніпровський”, “Агро — Овен” (Дніпро) дають 2.5%, 1.8% та 1.7% експорту птиці, відповідно.

Експорт цукру у 2017р. після піку у 2012р. - 168млн.$ впав майже до 0 у 2014, після чого став впевнено зростати. Максимум експорт цукру досяг у 2017р. – 304млн.$? e 2018h trcgjhn pvtybidcz lj 232 млн.$/ Тобто, галузь, вивільнена від адміністративного контролю, знаходить себе на ринку. Пішов в історію дефіцит цукру на внутрішньому ринку, впевненно зростає експорт.
У 2012р. половина цукру експортувалась до Казахстану, більше, ніж на 10млн.$ продавалося до Угорщини. У 2017-8р.у Казахстан взагалі нічого не експортувалося. Основний експорт у 2018р. пішов до Узбекістану - 103 млн.$. у минулі роки цукор до Узбекистану майже не продавався. У інші країни експорт впав. На суму, більше, ніж 10млн.$ цукор купували у Туреччини, Лівії, Азербайджані.
Основні експортери:
"Радехівський цукор" (німецькі власники) поставив на зовнішні ринки 150,9 тис. тонн цукру вартістю $55 млн
"Цукорагропром" - (Астарта) 65,8 тис. тонн на $28,3 млн.
ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" (Укрпромінвест) - 60,7 тис. тонн цукру на $20,4 млн.

Сигарети в Україні виробляють відомі міжнародні тютюнові гіганти, тому їх експорт, який є частиною збутової політики цих гігантів, завжди був помітним. У 2017-18рр. він не збільшився.

Зміну структури українського експорту можна побачити на прикладі молочних продуктів.


У 2017р. він склав 282млн.$, майже подвоївшись у порівнянні з минулим роком, але у 2018р. дещо зменшився – до 264 млн.$.У 2013р. експорт молочних продуктів склав 515млн.$ (в 1.8раз більше).
Справа у тому, що у 2012-3рр. основа експорту був сир, що продавався до РФ. Так, у 2012р. сир до РФ був проданий на 308млн.$, тобто дав 62% всього експорту всіх молочних продуктів України. У 2013р. 314млн.$ та 61%, відповідно. А вершкове масло у 2012р. майже не продавали, у 2013р. трохи продали - на 22млн.$, в основному, до РФ - 16млн.$
У 2018р. експорт відносно 2012-13рр суттєво впав. Бо сир експортували лише на 30млн.$ (половину до Казахстану, інше до Молдови Єгипту).
А вершкового масла - на 129млн.$ (27млн.$ до Марокко, 14млн - до Туреччини, 14 - до Нідерландів, 9 – до С.Аравії). Тобто, експортовані продукти змінилися і експортується продукт до різних країн світу, а не тільки до РФ.
Структура експорту стала більш збалансована, треба лише збільшувати об'єми.
Структура експорту змінилася не у всіх продуктів харчування.
Наприклад експорт м’яса не зростає. Структура експорту залишилася старою. РФ м’яса не купує, але основні покупці - Білорусь, Казахстан, Азербайджан. Грузія.
Про експорт борошна вже йшлося: основні покупці - бідні країни 3 світу. І об'єм продаж не збільшується.
Тобто, позитивні зрушення є, але помітний результат є у виробництві лише декількох продуктів.
У 2017р. велике зрушення було у експорті птиці та вершкового масла. У 2018р. продовжився ріст експорту м’яса птиці, у інших видів готової агропродукції особливого зростання експорту не було. Сума експорту залишається- сотні мільйонів $. При тому. що основний врожай пшениці та кукурудзи, вівса та ячменю, сої та ріпаку продається на мільярди $ непереробленим. Тобто, ще великий простір для прогресу