Експорт зерна наздоганяє експорт металів. І держава не заважає! Мабуть криза

Експорт зерна став однією з найбільш обговорюваних тем. З технічної, цікавої лише фахівцям, він перетворився в топ тему політичних обговорень.
Особливість ситуації визначається нашою недавньою історією. Двічі за останні 5 років Уряд припиняв імпорт зерна, якщо врожай ставав нижче, ніж у попередньому році.

Дані по виробництву зерна, в т.ч. пшениці, кукурудзи і ячменю наведені в таблиці 1 і на графіку 1.

Таблиця 1 Виробництво основних сільськогосподарських культур, тис. т

 
Рік Всього зернових Пшениця Кукурудза Ячмінь
1990 51009.0 30373.7   4736.8  9168.9
1995 33929.8 16273.3   3391.8   9633.2
2000 24459.0 10197.0   3848.1   6871.9
2005 38015.5 18699.2   7166.6   8975.1
2006 34258.3 13947.3   6425.6 11341.2
2007 29294.9 13937.3   7421.1   5980.9
2008 53290.1 25885.4 11446.8 12611.5
2009 46028.3 20886.2 10486.3 11833.1
2010 39270.9 16851.3 11953.0   8484.9
2011 56746.8 22323.6 22837.8   9097.7
2012 46173.1 15761.3 20292.3   6965.3

 


У 2007-му урожай був нижче, ніж у попередні роки, хоча вище, ніж в сер1990-х - 2000-м. Уряд Януковича до 31 березня 2008 року ввів квотування експорту пшениці у розмірі 200 тис тонн, ячменю - 400 тис тонн, кукурудзи - 600 тис тонн, жита - 3 тис тонн. З квітня 2008 вже Уряд Тимошенко скасував квоти на експорт кукурудзи, а на решту зернових - продовжив і повністю відмінив вже, фактично, з початку збирання нового врожаю, коли продати запаси було неможливо. В результаті країна не отримала додаткової валюти перед початком кризи, а високий урожай 2008р. не було куди складувати. Самі, квоти розподілялися між зернотрейдерами непрозоро. На додаток у 2008р. було введено квотування експорту соняшникової олії і теж з непрозорим розподілом квот.

У 2010р. урожай виявився нижчим, ніж в рекордних 2008-9гг, але цілком на рівні 1-ої половини 2000-х. Уряд спочатку зупинив експорт негласною забороною митниці випускати кораблі, в результаті чого трейдери і покупці отримали мільйонні збитки. Після скандалу було введено продаж квот на непрозорих аукціонах. Підозріло багато квот отримала напівдержавна "Хліб Інвестбуд", про дійсних власників якої ходили найекзотичніші припущення (зараз вона вже не державна).

У 2011р Україна виробила рекордний обсяг зерна і квоти (крім як на експорт ячменю) були зняті. У 2012 урожай вийшов гірше, ніж в 2011р. У т.ч. пшениці вирощено менше, ніж у 2010р, коли були введені обмеження.

Тим не менше, реакція влади на подив цивілізована.

Міністр АПК та учасники аграрного ринку, об'єднані у професійні організації, уклали Меморандум, у якому домовилися про обсяги експорту зерна в 2012-13гг. Спочатку сторони домовилися, що буде вивезено 4млн.т. пшениці. 3 млн.т. ячменю і 12.4 млн.т. кукурудзи. Надалі квота по пшениці була збільшена до 5.5млн.т.

Слід звернути увагу - розмір квоти незмірно вище, ніж в 2007р.

На середину лютого Україна експортувала 16.9 млн. т. зерна нового врожаю, в т.ч. 6,1 млн. т пшениці (у т. 5,2 млн. т продовольчої), 8,6 млн. т кукурудзи і 2 млн. т ячменю. Домовлені обсяги пшениці були перевищені, тим не менш, влада не заважала експорту. Було домовлено, що все зерно, яке надійшло в порти, буде безперешкодно вивезено. Більш того, Аграрний фонд запропонував зернотрейдерам до експорту ще 300т.т. пшениці що зберігається там. Враховуючи добрий стан озимини, Уряд пропонує експортувати ще 200т.т. пшениці.

З липня по грудень 2012р. було експортовано 5.6 млн.т.пшениці. Основна частина - в арабські країни - більше 3млн.т. (Єгипет - 1.5, Марокко - 0.5, Туніс - 0.3, Йорданію – 0.3, Лівія - 0.3, Ліван - 0.1). 0.9млн.т. було експортовано в Європу (Іспанія - 0.8), 1 млн.т. в Азію окрім арабських країн (Ізраїль – 0.4 млн.т., Ємен - 0.1 млн.т, Корея - 0.1 млн.т., Турція - 0.1 млн.т.). 0.7 млн.т. в Африку окрім арабських країн ( Кенія - 0.2, ПАР - 0.2)
Тобто основним покупцем української пшениці є арабські країни.

З 1.8млн.т. експортованого на той же час ячменю основну частка припала на Саудівську Аравію (1.4), Іран 0.16), Лівія (0.1).
З 5.3млн.т. експортованої на той же час кукурудзи 3.5 млн.т. пішло до Європи (Іспанія - 1.5, Італія - 0.6, Нідерланди - 0.4, Португалія - 0.3, Франція - 0.3),  Азії 0.9 млн.т. (Іран - 0.2, Сірія - 0.2, Корея - 0.1, Ліван - 0.1, Ізраїль - 0.1), Африки 0.8 млн.т. (Єгіпет - 0.4, Лівія - 0.2).

Уряд прикладає зусилля, щоб розпочати експорт кукурудзи до Кітаю, хоча трейдери відносяться до цієї активності Уряду без ентузіазму.
В Росію експорт зерна незначний.

Примітний і той факт, що колишній фаворит влади "Хліб Інвестбуд" в 2012р. не увійшов навіть до десятки основних трейдерів. На першому місці Нібулон, далі йдуть світові гранди. Ті, кого Уряд ущемлювало в 2010-му.

Чому влада так толерантно повели себе по відношенню до трейдерам? Оцівілізовалісь? Діють якісь підводні сили?

Є 2 цілком раціональних міркування.

По-перше, високий урожай 2011р не вдалося весь розпродати. На 1.06.2012г. - початок збирання пшениці, її запас в країні становив 5173,6 млн.т., ячменю - 1055млн.т., А на 1.9.2012г. - початок збирання кукурудзи її запас становив 1320.4млн.т. Що стосується кукурудзи, то її врожай значно перевищує потреби країни, і не факт, що експортні можливості дозволять продати весь надлишок.

По-друге, експорт інших продуктів падає і країні не вистачає валюти. Експорт товарів з України за 2012р. склав 68.8млрд. $, а імпорт 84.7млрд. $, Торговельний дефіцит досяг майже 16 млрд. $, наблизившись до рівня, що був перед кризою 2008р. Проблема в тому, що дефіцит кожен місяць збільшується, традиційні галузі експорту - металургія і хімія погіршили показники.
Динаміка експорту основних секторів економіки представлена
​​в таблиці 2 (Графік.2) Дані представлені за 2005-2012рр.
Експорт України тільки досяг рівня передкризового 2008р. Але якщо в 2011р. було істотне зростання, то в 2012 зростання немає. Застій.

Таблиця 2 Експорт товарів з України млн.$

 
Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Продукти харчування всього   4304.9   4712.6   6247.7 10830.6   9514.9   9936.1 12804.1 17880.6
  у т.ч. Зернові   1383.1   1353.7     763.7   3703.8   3556.2   2467.1   3617.2   6999.9
  у т.ч. Олія, семечка     722.7   1285.7   2384.8   3371.7   2836.4   3703.0   4831.2   5247.9
Метал, руда, вироби 14344.8 16331.3 20761.3 28680.0 13539.6 19196.4 25239.8 21483.7
Машинобудування   4628.5   5559.3   8483.6 10908.2   6889.5   9185.2 11897.5 13286.6
ХІмІя   3563.3   4190.6   5034.4 6043.1   3078.5   4164.5   6328.4   6058.5
Всього 34228.4 38368.0 49248.1 67002.5 39702.9 51430.5 68409.8 68809.8

 


Експорт металургійної продукції не тільки не досяг рівня 2008р., але знизився у 2012р, порівняно з 2011р.
Експорт продукції хімії також не досяг рівня 2008р., у 2012р. залишився на рівні 2011р.
Експорт продукції машинобудування перевершив докризовий рівень і продовжує рости, тим не менш, не компенсує падіння в металургії.

Експорт продуктів харчування значно зріс і компенсував падіння експорту традиційних галузей. Причому, основне зростання припало якраз на зернові культури.

Аналогічне явище спостерігалося і під час попередньої кризи (2009р.), але в меншій мірі. Тоді не було такого різкого падіння експорту металу.
Якщо подивитися на питому вагу основних галузей (Таблиця 3), то видно, що питома вага металу впала в 1.5 рази, експорт же продуктів харчування практично наздогнав експорт металу, а в останні місяці 2012р. перевершив його.

Таблиця 3 Експорт товарів з України %

 
Показник 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Продукти харчування всього 12.6 12.3 12.7 16.2 24.0 19.3 18.7 26.0
  у т.ч. Зернові   4.0   3.5   1.6   5.5   9.0   4.8   5.3 10.2
  у т.ч. Олія, семечка   2.1   3.4   4.8   5.0   7.1   7.2   7.1   7.6
Метал, руда, вироби 41.9 42.6 42.2 42.8 34.1 37.3 36.9 31.2
Машинобудування 13.5 14.5 17.2 16.3 17.4 17.9 17.4 19.3
ХІмІя 10.4 10.9 10.2   9.0   7.8   8.1   9.3   8.8
Всього 100 100 100 100 100 100 100 100

 

Мабуть, важка ситуація на світових ринках примусила українську владу до цивілізованості, стримала апетити чиновників і «своїх» фірм.
Ринкові відносини в швидкозростаючому секторі української економіки збережені.
Це радує. Але цього недостатньо.

Звернімося до цифр. З 42млн.га сільськогосподарської землі України більше 15млн.га займають посіви зернових культур. Більше половини вирощеного зерна продається закордон. Приймемо ціну продажу в 250 $ / т (вона, звичайно, різна для різних видів продукції та періодів, але за 2011р. в середньому приблизно така і вийшла). При середній врожайності 30 ц / га, з 1 га землі виходить 750 $ виручки. Якщо вірити Держкомстату, рентабельність зернового виробництва складає 25%. Тобто прибуток від 1га можна оцінити близько 190 $ / га.  Тут мова не про розподіл цієї суми, а про загальну додану вартість, яка виробляється з цієї землі. Якщо статистика побачила не весь прибуток, то він ненабагато більший, адже вирощування, транспортування, зберігання зерна коштує чималих грошей.

При такій економіці говорити про зростання орендної плати до 100 $ / га або ціну землі в десятки тисяч доларів (про що мріє багато авторів) безглуздо.
Українська земля може і повинна служити джерелом незрівнянно більш високих доходів.

Введення ринку в сільському господарстві в 2000-му дозволило зупинити падіння сільськогосподарського виробництва, за 10 років рівень 1990р. був досягнутий і перевершений.

Для подальшого зростання потрібно більше ринку і більше свободи.

В області рослинництва необхідно, по-перше, підвищити врожайність не менш ніж в 3 рази, щоб вийти на кращий європейський рівень. По-друге, скоротити продаж закордон непереробленого врожаю. Розвивати переробку, тваринництво в Україні.

Перший крок для цього - учасники ринку повинні бути впевнені, що влада не застосує адміністративні заходи для відбирання бізнесу або блокування роботи. Другий - скасувати мораторій на торгівлю землею.

Хочеться сподіватися. що перший крок українська влада зробила.

Перша публікацуія - сайт Тексти